Куп’янчани люблять своє місто - старанно вивчають його історію, переповідають легенди дітям та онукам, особливо ж пишаються природою та місцевими пам’ятками. Відчуття любові до малої батьківщини загострюються з особливою силою, коли людина перебуває далеко від дому.
Проте зараз ми не можемо повною мірою милуватись рідною Куп’янщиною - непроханий ворог вторгся на Харківщину та нещадно обстрілює і руйнує її. Але ми обов'язково все відбудуємо і наш рідний край квітнутиме, як і раніше, утопаючи в воронцях.
Тим, хто сумує за домом, Куп’янськ.City пропонує пройти тест та згадати милі серцю місця і моменти.
Я люблю Куп'янщину
Вона вражає, надихає, заворожує! Справжні куп'янчани не можуть бути байдужими до природи рідного краю. Милуємось краєвидами разом з Куп'янськ.City та згадуємо родзинки малої батьківщини, відомі куп'янчанам.
-
Маки
Ні, правильна відповідь воронці.
Півонія вузьколиста, або тонколиста(Paeonia tenuifolia), — багаторічна рослина родини півонієвих, відома під народними назвами: кудла, воронець, воронок, степова півонія.
Квітка занесена до Червоної книги України.
-
Воронці
Вірна відповідь. Півонія вузьколиста, або тонколиста(Paeonia tenuifolia), — багаторічна рослина родини півонієвих, відома під народними назвами: кудла, воронець, воронок, степова півонія.
Квітка занесена до Червоної книги України.
-
Конюшина
Ні, правильна відповідь воронці.
Півонія вузьколиста, або тонколиста(Paeonia tenuifolia), — багаторічна рослина родини півонієвих, відома під народними назвами: кудла, воронець, воронок, степова півонія.
Квітка занесена до Червоної книги України.
-
Тюльпани
Ні,правильна відповідь воронці.Вірна відповідь. Півонія вузьколиста, або тонколиста(Paeonia tenuifolia), — багаторічна рослина родини півонієвих, відома під народними назвами: кудла, воронець, воронок, степова півонія. Квітка занесена до Червоної книги України.
-
Золоту каблучку
Ні, вірна відповідь золотого коня.
"Через рік Степан, як і годиться, засватав Пріську і одружився на ній. Коли у Куп’янську стали давати прізвища, то стали вони сім’єю Ковалів. Накували Степан з Пріською чимало діточок. А ті, згодом, своїх діточок, і так аж до наших часів. І всі Ковалі, Ковальови, Коваленки, Кузнецови і Кузніченки розказують своїм дітям та онукам про коваля Степана. І уже весь Куп’янськ знає про золотого коня. І про те, що коня вкрали злодії, але втопили його в Осколі. А де – ніхто не знає."
Повну версію легенди читайте за посиланням
-
Срібну підкову
Ні, вірна відповідь золотого коня.
"Через рік Степан, як і годиться, засватав Пріську і одружився на ній. Коли у Куп’янську стали давати прізвища, то стали вони сім’єю Ковалів. Накували Степан з Пріською чимало діточок. А ті, згодом, своїх діточок, і так аж до наших часів. І всі Ковалі, Ковальови, Коваленки, Кузнецови і Кузніченки розказують своїм дітям та онукам про коваля Степана. І уже весь Куп’янськ знає про золотого коня. І про те, що коня вкрали злодії, але втопили його в Осколі. А де – ніхто не знає."
Повну версію легенди читайте за посиланням
-
Золотого коня
Так, ваша відповідь правильна.
"Через рік Степан, як і годиться, засватав Пріську і одружився на ній. Коли у Куп’янську стали давати прізвища, то стали вони сім’єю Ковалів. Накували Степан з Пріською чимало діточок. А ті, згодом, своїх діточок, і так аж до наших часів. І всі Ковалі, Ковальови, Коваленки, Кузнецови і Кузніченки розказують своїм дітям та онукам про коваля Степана. І уже весь Куп’янськ знає про золотого коня. І про те, що коня вкрали злодії, але втопили його в Осколі. А де – ніхто не знає."
Повну версію легенди читайте за посиланням
-
Золоту пектораль
Ні, вірна відповідь золотого коня.
"Через рік Степан, як і годиться, засватав Пріську і одружився на ній. Коли у Куп’янську стали давати прізвища, то стали вони сім’єю Ковалів. Накували Степан з Пріською чимало діточок. А ті, згодом, своїх діточок, і так аж до наших часів. І всі Ковалі, Ковальови, Коваленки, Кузнецови і Кузніченки розказують своїм дітям та онукам про коваля Степана. І уже весь Куп’янськ знає про золотого коня. І про те, що коня вкрали злодії, але втопили його в Осколі. А де – ніхто не знає."
Повну версію легенди читайте за посиланням
-
«Чорна рада»
Ні, вірна відповідь "Мисливські усмішки".
"Полювали ми з приятелем пiзно восени дикi качки на рiчцi Оскiл, на Куп'янщинi.
Рiчка Оскiл — чудесна рiчка, з прозорою, лагiдною водою, з очеретами та пахучою осокою по берегах, з затоками й рукавами, з широкими на лiвому березi луками, що дивляться на свiт божий незчисленними очима-озерами, порослими зеленими-зеленими шовковими віями.
Та й не тiльки цим славна рiчка Оскiл, а славна вона найбiльше тим, що водиться в нiй дуже рiдкiсна риба — верезуб", - уривок Остап Вишня, "Мисливські усмішки".
-
"Мисливські усмішки"
Так, ця відповідь вірна.
"Полювали ми з приятелем пiзно восени дикi качки на рiчцi Оскiл, на Куп'янщинi.
Рiчка Оскiл — чудесна рiчка, з прозорою, лагiдною водою, з очеретами та пахучою осокою по берегах, з затоками й рукавами, з широкими на лiвому березi луками, що дивляться на свiт божий незчисленними очима-озерами, порослими зеленими-зеленими шовковими віями.
Та й не тiльки цим славна рiчка Оскiл, а славна вона найбiльше тим, що водиться в нiй дуже рiдкiсна риба — верезуб", - уривок Остап Вишня, "Мисливські усмішки".
-
"Тореадори з Васюківки"
Ні, правильна відповідь "Мисливські усмішки".
"Полювали ми з приятелем пiзно восени дикi качки на рiчцi Оскiл, на Куп'янщинi.
Рiчка Оскiл — чудесна рiчка, з прозорою, лагiдною водою, з очеретами та пахучою осокою по берегах, з затоками й рукавами, з широкими на лiвому березi луками, що дивляться на свiт божий незчисленними очима-озерами, порослими зеленими-зеленими шовковими віями.
Та й не тiльки цим славна рiчка Оскiл, а славна вона найбiльше тим, що водиться в нiй дуже рiдкiсна риба — верезуб", - уривок Остап Вишня, "Мисливські усмішки".
-
"Тарас Бульба"
Ні, правильна відповідь "Мисливські усмішки".
"Полювали ми з приятелем пiзно восени дикi качки на рiчцi Оскiл, на Куп'янщинi.
Рiчка Оскiл — чудесна рiчка, з прозорою, лагiдною водою, з очеретами та пахучою осокою по берегах, з затоками й рукавами, з широкими на лiвому березi луками, що дивляться на свiт божий незчисленними очима-озерами, порослими зеленими-зеленими шовковими віями.
Та й не тiльки цим славна рiчка Оскiл, а славна вона найбiльше тим, що водиться в нiй дуже рiдкiсна риба — верезуб", - уривок Остап Вишня, "Мисливські усмішки".
-
Лис
Ні, правильна відповідь бабак.
Саме походження назви міста має декілька версій: від слова “купець”, від назви колишньої козацької слободи та річки Купенка поблизу, або ж від “куп”, які лишають по собі степові бабаки. Скульптура була встановлена у 2014 році до Дня міста Куп’янськ.
-
Кінь
Ні, правильна відповідь бабак.
Саме походження назви міста має декілька версій: від слова “купець”, від назви колишньої козацької слободи та річки Купенка поблизу, або ж від “куп”, які лишають по собі степові бабаки. Скульптура була встановлена у 2014 році до Дня міста Куп’янськ.
-
Бабак
Так, правильна відповідь.
Саме походження назви міста має декілька версій: від слова “купець”, від назви колишньої козацької слободи та річки Купенка поблизу, або ж від “куп”, які лишають по собі степові бабаки. Скульптура була встановлена у 2014 році до Дня міста Куп’янськ.
-
Хамелеон
Ні, правильна відповідь бабак.
Саме походження назви міста має декілька версій: від слова “купець”, від назви колишньої козацької слободи та річки Купенка поблизу, або ж від “куп”, які лишають по собі степові бабаки. Скульптура була встановлена у 2014 році до Дня міста Куп’янськ.
-
Чорні гори
Ні, правильна відповідь Білі гори.
Крейдяні гори на березі річки Оскіл. Це справді унікальна пам'ятка природи: то єдині в Україні крейдяні гори, де збереглася первозданна природа крейдяних відкладень. Утворилися вони понад 70 млн років тому, коли на цій місцині знаходилося стародавнє море.
До речі, про "морське" минуле гір свідчать так звані "чортові пальці", які являють собою залишки молюсків-белемнитів.Читайте більше за посиланням
-
Зелені гори
Ні, правильна відповідь Білі гори.
Крейдяні гори на березі річки Оскіл. Це справді унікальна пам'ятка природи: то єдині в Україні крейдяні гори, де збереглася первозданна природа крейдяних відкладень. Утворилися вони понад 70 млн років тому, коли на цій місцині знаходилося стародавнє море.
До речі, про "морське" минуле гір свідчать так звані "чортові пальці", які являють собою залишки молюсків-белемнитів.Читайте більше за посиланням
-
Білі гори
Так, це правильна відповідь.
Крейдяні гори на березі річки Оскіл. Це справді унікальна пам'ятка природи: то єдині в Україні крейдяні гори, де збереглася первозданна природа крейдяних відкладень. Утворилися вони понад 70 млн років тому, коли на цій місцині знаходилося стародавнє море.
До речі, про "морське" минуле гір свідчать так звані "чортові пальці", які являють собою залишки молюсків-белемнитів.Читайте більше за посиланням
-
Червоні гори
Ні, правильна відповідь Білі гори.
Крейдяні гори на березі річки Оскіл. Це справді унікальна пам'ятка природи: то єдині в Україні крейдяні гори, де збереглася первозданна природа крейдяних відкладень. Утворилися вони понад 70 млн років тому, коли на цій місцині знаходилося стародавнє море.
До речі, про "морське" минуле гір свідчать так звані "чортові пальці", які являють собою залишки молюсків-белемнитів.Читайте більше за посиланням
-
Печенізьке
Ні, ця відповідь не правильна.
Червонооскільке водосховище — велике руслове водосховище на річці Оскіл, розташоване у Харківської області.
Червонооскільське водосховище на сьогодні має площу 122,6 кв. кілометрів. Його довжина 84,6 км, середня ширина 1,6 км, максимальна ширина 4,0 км. Водосховище розташовано в Борівському, Ізюмському і Куп'янському районах Харківської області.
На західному березі водосховища знаходиться райцентр Харківської області, селище міського типу Борова. Гребля водосховища довжиною 1025 метрів розташована у селі Червоний Оскіл.
-
Сенківське
Ні, ця відповідь не правильна.
Червонооскільке водосховище — велике руслове водосховище на річці Оскіл, розташоване у Харківської області.
Червонооскільське водосховище на сьогодні має площу 122,6 кв. кілометрів. Його довжина 84,6 км, середня ширина 1,6 км, максимальна ширина 4,0 км. Водосховище розташовано в Борівському, Ізюмському і Куп'янському районах Харківської області.
На західному березі водосховища знаходиться райцентр Харківської області, селище міського типу Борова. Гребля водосховища довжиною 1025 метрів розташована у селі Червоний Оскіл.
-
Червоноскільське
Так, ця відповідь правильна.
Червонооскільке водосховище — велике руслове водосховище на річці Оскіл, розташоване у Харківської області.
Червонооскільське водосховище на сьогодні має площу 122,6 кв. кілометрів. Його довжина 84,6 км, середня ширина 1,6 км, максимальна ширина 4,0 км. Водосховище розташовано в Борівському, Ізюмському і Куп'янському районах Харківської області.
На західному березі водосховища знаходиться райцентр Харківської області, селище міського типу Борова. Гребля водосховища довжиною 1025 метрів розташована у селі Червоний Оскіл.
-
Краснолиманське
Ні, ця відповідь не правильна.
Червонооскільке водосховище — велике руслове водосховище на річці Оскіл, розташоване у Харківської області.
Червонооскільське водосховище на сьогодні має площу 122,6 кв. кілометрів. Його довжина 84,6 км, середня ширина 1,6 км, максимальна ширина 4,0 км. Водосховище розташовано в Борівському, Ізюмському і Куп'янському районах Харківської області.
На західному березі водосховища знаходиться райцентр Харківської області, селище міського типу Борова. Гребля водосховища довжиною 1025 метрів розташована у селі Червоний Оскіл.
-
Миколаївська церква, Куп'янськ
Ні, вірна відповідь Церква Іоанна Богослова, Курилівка.
В Курилівці знаходиться дерев’яна церква Іоана Богослова, яка є, напевно, однією з найстаріших церков Харківщини. Вона – справжня мандрівниця, причому мандрувала двічі. Початково храм було збудовано у Куп’янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. 1800 року її розібрали та перевезли до хутора Гнилицький, який почав активно розростатись.
На честь церкви хутір через рік перейменували в Петропавлівку та надали статус слободи. Дерев’яний храм там простояв відносно недовго, громада Петропавлівки з часом вже могла збудувати собі нову муровану церкву, а стару знову перевезли, цього разу у Курилівку, де переосвятили в Іоанобогословську.
-
Церква Іоанна Богослова, Курилівка
Так, це правильна відповідь.
В Курилівці знаходиться дерев’яна церква Іоана Богослова, яка є, напевно, однією з найстаріших церков Харківщини. Вона – справжня мандрівниця, причому мандрувала двічі. Початково храм було збудовано у Куп’янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. 1800 року її розібрали та перевезли до хутора Гнилицький, який почав активно розростатись.
На честь церкви хутір через рік перейменували в Петропавлівку та надали статус слободи. Дерев’яний храм там простояв відносно недовго, громада Петропавлівки з часом вже могла збудувати собі нову муровану церкву, а стару знову перевезли, цього разу у Курилівку, де переосвятили в Іоанобогословську.
-
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Сеньково
Ні, правильна відповідь Церква Іоанна Богослова, Курилівка.
В Курилівці знаходиться дерев’яна церква Іоана Богослова, яка є, напевно, однією з найстаріших церков Харківщини. Вона – справжня мандрівниця, причому мандрувала двічі. Початково храм було збудовано у Куп’янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. 1800 року її розібрали та перевезли до хутора Гнилицький, який почав активно розростатись.
На честь церкви хутір через рік перейменували в Петропавлівку та надали статус слободи. Дерев’яний храм там простояв відносно недовго, громада Петропавлівки з часом вже могла збудувати собі нову муровану церкву, а стару знову перевезли, цього разу у Курилівку, де переосвятили в Іоанобогословську.
-
Церква Петра і Павла, Петропавлівка
Ні, правильна відповідь Церква Іоанна Богослова, Курилівка.
В Курилівці знаходиться дерев’яна церква Іоана Богослова, яка є, напевно, однією з найстаріших церков Харківщини. Вона – справжня мандрівниця, причому мандрувала двічі. Початково храм було збудовано у Куп’янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. 1800 року її розібрали та перевезли до хутора Гнилицький, який почав активно розростатись.
На честь церкви хутір через рік перейменували в Петропавлівку та надали статус слободи. Дерев’яний храм там простояв відносно недовго, громада Петропавлівки з часом вже могла збудувати собі нову муровану церкву, а стару знову перевезли, цього разу у Курилівку, де переосвятили в Іоанобогословську.
-
"Вісник Куп'янщини"
Так, це правильна відповідь.
"Вісник Куп'янщини" — міськрайонна газета. Заснована 21 січня 1919 році як "Известия исполнительного комитета Купянского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов". Від 1920 року назва змінена на "Труд". У 1925 р. чергова зміна назви - "Праця". Після низки перейменувань аж у 1991 році отримала сучасну назву.
Розповсюджується у Куп’янську і 11 районах округу, в.т.ч – Великий Бурлук, Вільшана, Дворічна, Сватове, Сенькове, Кабаньє.
У 1996 році "Вісник Куп’янщини" увійшов до складу Куп’янської телерадіокомпанії.
-
"Куп'янчанка"
Ні, правильна відповідь "Вісник Куп'янщини".
"Вісник Куп'янщини" — міськрайонна газета. Заснована 21 січня 1919 році як "Известия исполнительного комитета Купянского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов". Від 1920 року назва змінена на "Труд". У 1925 р. чергова зміна назви - "Праця". Після низки перейменувань аж у 1991 році отримала сучасну назву.
Розповсюджується у Куп’янську і 11 районах округу, в.т.ч – Великий Бурлук, Вільшана, Дворічна, Сватове, Сенькове, Кабаньє.
У 1996 році "Вісник Куп’янщини" увійшов до складу Куп’янської телерадіокомпанії.
-
"Франт"
Ні, правильна відповідь "Вісник Куп'янщини".
"Вісник Куп'янщини" — міськрайонна газета. Заснована 21 січня 1919 році як "Известия исполнительного комитета Купянского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов". Від 1920 року назва змінена на "Труд". У 1925 р. чергова зміна назви - "Праця". Після низки перейменувань аж у 1991 році отримала сучасну назву.
Розповсюджується у Куп’янську і 11 районах округу, в.т.ч – Великий Бурлук, Вільшана, Дворічна, Сватове, Сенькове, Кабаньє.
У 1996 році "Вісник Куп’янщини" увійшов до складу Куп’янської телерадіокомпанії.
-
"Наш город"
Ні, правильна відповідь "Вісник Куп'янщини".
"Вісник Куп'янщини" — міськрайонна газета. Заснована 21 січня 1919 році як "Известия исполнительного комитета Купянского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов". Від 1920 року назва змінена на "Труд". У 1925 р. чергова зміна назви - "Праця". Після низки перейменувань аж у 1991 році отримала сучасну назву.
Розповсюджується у Куп’янську і 11 районах округу, в.т.ч – Великий Бурлук, Вільшана, Дворічна, Сватове, Сенькове, Кабаньє.
У 1996 році "Вісник Куп’янщини" увійшов до складу Куп’янської телерадіокомпанії.
-
Садок
Ні, правильна відповідь криниця.
"Впродовж двох з лишком десятиріч жив і писав свої філософські та поетичні твори на Куп’янщині. Мандрівний філософ на запрошення братів Сошальських прийшов до Гусинки. Улюбленим місцем його перебування була пасіка в оточенні лісу на терасі, створеній на очищеному від дерев схилі. Поряд з терасою знаходилась на дні лісового ярка криниця, із якої пив воду Сковорода. Ця криничка збереглася до наших днів. Тепер це урочище зветься Костівським лісом", - уривок з книги М.Кукса "Мудрець Сковорода і Куп'янщина.
-
Книжки
Ні, правильна відповідь криниця.
"Впродовж двох з лишком десятиріч жив і писав свої філософські та поетичні твори на Куп’янщині. Мандрівний філософ на запрошення братів Сошальських прийшов до Гусинки. Улюбленим місцем його перебування була пасіка в оточенні лісу на терасі, створеній на очищеному від дерев схилі. Поряд з терасою знаходилась на дні лісового ярка криниця, із якої пив воду Сковорода. Ця криничка збереглася до наших днів. Тепер це урочище зветься Костівським лісом", - уривок з книги М.Кукса "Мудрець Сковорода і Куп'янщина.
-
Криницю
Так, це правильна відповідь.
"Впродовж двох з лишком десятиріч жив і писав свої філософські та поетичні твори на Куп’янщині. Мандрівний філософ на запрошення братів Сошальських прийшов до Гусинки. Улюбленим місцем його перебування була пасіка в оточенні лісу на терасі, створеній на очищеному від дерев схилі. Поряд з терасою знаходилась на дні лісового ярка криниця, із якої пив воду Сковорода. Ця криничка збереглася до наших днів. Тепер це урочище зветься Костівським лісом", - уривок з книги М.Кукса "Мудрець Сковорода і Куп'янщина.
-
Годинник
Ні, правильна відповідь криниця.
"Впродовж двох з лишком десятиріч жив і писав свої філософські та поетичні твори на Куп’янщині. Мандрівний філософ на запрошення братів Сошальських прийшов до Гусинки. Улюбленим місцем його перебування була пасіка в оточенні лісу на терасі, створеній на очищеному від дерев схилі. Поряд з терасою знаходилась на дні лісового ярка криниця, із якої пив воду Сковорода. Ця криничка збереглася до наших днів. Тепер це урочище зветься Костівським лісом", - уривок з книги М.Кукса "Мудрець Сковорода і Куп'янщина.
-
"Олешківські піски"
Ні, правильна відповідь "Крейдяні гори".
Дворічанський національний природний парк "Крейдяні гори" - природоохоронна заповідна територія, розташована в Харківській області. Відстань до Харкова - 165 км, до Ізюма - 125 км.
Найвідоміший пейзаж, який асоціюється з Дворічанським парком - крейдяні гори, які тягнуться монолітним масивом уздовж русла річки Оскіл. Більш пологі гори з лівого боку, права має більш круті відколи, обриви і пікові висоти. Весь парк має скелястий рельєф, з численними ярами і балками.
Такий рельєф має незвичайне, але підтверджене походження - 22 млн років тому на цьому місці було палеогенове море.
-
"Святі гори"
Ні, правильна відповідь "Крейдяні гори".
Дворічанський національний природний парк "Крейдяні гори" - природоохоронна заповідна територія, розташована в Харківській області. Відстань до Харкова - 165 км, до Ізюма - 125 км.
Найвідоміший пейзаж, який асоціюється з Дворічанським парком - крейдяні гори, які тягнуться монолітним масивом уздовж русла річки Оскіл. Більш пологі гори з лівого боку, права має більш круті відколи, обриви і пікові висоти. Весь парк має скелястий рельєф, з численними ярами і балками.
Такий рельєф має незвичайне, але підтверджене походження - 22 млн років тому на цьому місці було палеогенове море.
-
"Бугристі піски"
Ні, правильна відповідь "Крейдяні гори".
Дворічанський національний природний парк "Крейдяні гори" - природоохоронна заповідна територія, розташована в Харківській області. Відстань до Харкова - 165 км, до Ізюма - 125 км.
Найвідоміший пейзаж, який асоціюється з Дворічанським парком - крейдяні гори, які тягнуться монолітним масивом уздовж русла річки Оскіл. Більш пологі гори з лівого боку, права має більш круті відколи, обриви і пікові висоти. Весь парк має скелястий рельєф, з численними ярами і балками.
Такий рельєф має незвичайне, але підтверджене походження - 22 млн років тому на цьому місці було палеогенове море.
-
"Крейдяні гори"
Так, це правильна відповідь.
Дворічанський національний природний парк "Крейдяні гори" - природоохоронна заповідна територія, розташована в Харківській області. Відстань до Харкова - 165 км, до Ізюма - 125 км.
Найвідоміший пейзаж, який асоціюється з Дворічанським парком - крейдяні гори, які тягнуться монолітним масивом уздовж русла річки Оскіл. Більш пологі гори з лівого боку, права має більш круті відколи, обриви і пікові висоти. Весь парк має скелястий рельєф, з численними ярами і балками.
Такий рельєф має незвичайне, але підтверджене походження - 22 млн років тому на цьому місці було палеогенове море.
Поділитись результатом
