Після повномасштабного вторгнення росії для прифронтової Вільхуватської громади безпека населення стала щоденною першочерговою потребою. Пункт незламності та укриття небайдужі люди облаштувалии за підтримки ГО «Відповідальні громадяни». Ініціативні групи врахували ризики воєнного часу – закупили техніку та меблі, які можна переміщувати. Під час евакуаційних заходів обладнання вдалося перевезти до ХАБу громади в Харкові, де воно й надалі служить людям.
Зазвичай, коли звучить сигнал повітряної тривоги, часу на роздуми майже немає. Люди поспішають до укриттів, соціальні працівники намагаються дістатися тих, кому важко пересуватися самостійно, а пункти незламності заповнюються відвідувачами.
Для Вільхуватської громади Куп’янського району такі ситуації - частина повсякденного життя з 2022 року. Центральна садиба розташована менш ніж за тридцять кілометрів від лінії бойового зіткнення та державного кордону з росією. З моменту деокупації її територія знаходиться в зоні активних бойових дій. Станом на грудень 2025 року тут проживало 1063 людини, з яких понад половина — люди похилого віку. Ще 101 мешканець має інвалідність, а 26 людей є маломобільними та потребують постійного догляду.
Саме їхні потреби стали першочерговими для трьох проєктів, реалізованих за підтримки ініціативи «Відповідальні громадяни». Однак, крім безпеки, автори проєктних заявок подбали про комфорт односельців та мобільність обладнання. Як впроваджували проєкти в життя розказує керівник ініціативної групи Валерій Становський.
Проблема, яка непомітна на перший погляд
— Після початку повномасштабного вторгнення у Вільхуватській громаді організували пункти незламності та найпростіші укриття. Вони були забезпечені генераторами, облаштовані пічним опаленням, мали запаси палива і приймали людей під час тривалих відключень електроенергії чи масованих обстрілів, — каже Валерій Володимирович.
Із часом у громаді зрозуміли, що наявність безпечних приміщення ще не означає, що ними зручно користуватися. Особливо гостро проблема зачепила людей похилого віку та маломобільних мешканців. Бо, якщо людина не може самостійно стояти кілька годин або має хронічні захворювання, перебування в укритті без належних умов стає додатковим випробуванням.
Крім того, Пункт незламності працював у приміщенні дитячого садка, де стояли лише дитячі ліжечка. Для дорослих людей вони були фактично непридатними.
Рішення № 1. Пункт незламності, де можна відпочити, а не лише перечекати
Команда вирішила повністю переобладнати спальну зону в пункті незламності.
– У межах проєкту придбали двадцять дорослих ліжок, ортопедичні матраци, комплекти постільної білизни та подушки, – каже Валерій Становський.
Переобладнання Пункту незламностіФото: Валерій Становський
Таке оновлення дозволило соціальним працівникам за потреби перевозити сюди маломобільних людей і забезпечити їм комфортне перебування навіть упродовж кількох діб.
Відвідувачі Пункту незламностіФото: Валерій Становський
– Люди цінували можливість спілкування з односельцями. Мешканцям похилого віку психологічно легше було долати страх разом, ніж одиноко - у віддаленому селі, без світла і зв’язку.
Поруч із Пунктом незламності було розташоване найпростіше укриття. Під час повітряної тривоги відвідувачі могли швидко перейти в більш безпечне місце.
Рішення № 2. Комфорт в укритті – це теж питання безпеки
Згодом стала видимою ще одна проблема. Під час тривалих відключень електроенергії люди перебули в укриттях по кілька годин поспіль, але комфорту там не вистачало.
Користувалися власноруч виготовленими лавами, столів не було зовсім. Аптечки потребували доукомплектування, а зарядити телефон можна було лише за наявності електроенергії. Тому наступний проєкт передбачав комплексне дооснащення укриттів.
За грантові кошти небайдужі люди закупили нові столи, лави, аптечки, акумуляторні ліхтарі, зарядні станції та подовжувачі.
Укриття у Вільхуватьській громадіФото: Валерій Становський
— Самі скручували меблі, створювали комфорт для себе, своїх близьких, односельців, – згадує реалізацію проєкту Валерій Становський.
Щоб перечекати тривоги та блекаути до укриття приходили літні мешканці, працівники соціальних установ, колектив військової адміністрації. Для відвідувачів з’явилася можливість скористатися столом і зручною лавкою, зарядити телефон, за потреби використати медичні засоби з аптечки. Такі дрібниці мирного життя надзвичайно важливі для психологічної рівноваги під час небезпеки.
Обладнання в укриттяхФото: Валерій Становський
Рішення № 3. Автономне живлення без повної залежності від генераторів.
У Пункті незламності роботу систем опалення та освітлення, а також можливість заряджати гаджети забезпечували бензинові та дизельні генератори. Під час тривалих блекаутів їхня безперебійна робота тривала по десять і більше годин. А це великі обсяги витрат пального та високі експлуатаційні витрати. Крім того, енергоустановки створювали додатковий шум та задимленість повітря.
Ініціативна група вирішила доповнити існуючу систему автономними зарядними станціями із сонячними панелями. Вони виконувати значну частину повсякденних потреб без запуску двигуна.Їхньої потужності вистачало для заряджання телефонів і павербанків
Автономна зарядна станція і сонячні панелі для Пункту НезламностіФото: Валерій Становський.
Відвідувачі могли зарядити телефони, павербанки, планшети чи інші пристрої, а генератори використовувалися лише тоді, коли дійсно була необхідна велика потужність.
Як результат, економія пального, зменшення навантаження на обладнання та додаткове резервне джерело живлення.
Готувалися не лише до обстрілів, а й до можливої евакуації
Усі свої ініціативи небайдужі люди з Вільхуватьскої громади подали на конкурс міні-грантів від ГО «Відповідальні громадяни». На кожен проєкт отримали фінансування по 160,0 тис. грн.
– Так як бюджет проєкту невеликий, серед усіх отриманих заявок із чотирьох прифротнтових громад ми обирали найактуальніші потреби, – говорить представниця громадської організації Оксана Остапчук.
– Для громад, які розташовані поблизу лінії зіткнення або є зоною активних бойових дій, нічого важливішого за безпеку мешканців не може бути. Тому ініативи Вільхуватської громади були підтримані конкурсною комісією.
Для ініціативних груп обмежений бюджет не був перешкодою. Свої закупівлі люди планували завчасно: розглядали пропозиції можливих постачальників, провели перемовини за найбільш вигідними лотами. І коли в лютому 2026 року їхні заявки були погоджені, вони відразу звернулися до перевірених контактів. Зважаючи на складну безпекову ситуацію в замовників, утрималися від підвищення цін і постачальники.
Водночас, коли громадська організація оголосила конкурс мінігрантів, мешканці Вільхуватської громади вже відчували, що ворожі обстріли населених пунктів громади посилюються, а значить існує ризик евакуації. Тому предмети закупівлі мали бути мобільними, щоб їх можна було використовувати в інших, більш безпечних місцях.
Власний досвід став основою безпекових рішень
Особливість цих проєктів полягає в тому, що їх не пропонували сторонні консультанти. В ініціативні групи об’єдналися місцеві жителі, представники різних професій. Усі вони й самі користувалися укриттями під час обстрілів. А тому кожне рішення було побудовано на власному досвіді. Люди розуміли, чого не вистачає і що треба замінити першочергово.
Після завершення проєктів у квітні 2026 року Пункт незламності перетворився на місце, де можна не просто перечекати небезпеку, а отримати допомогу, відпочити та відновити сили. Більш придатними для тривалого перебування стали й укриття. Енергонезалежність посилилася додатковими автономними джерелами живлення.
Автономні джерела живлення для укриттяФото: Валерій Становський.
Рішення, яке можна повторити
Досвід Вільхуватської громади демонструє важливу річ: не всі ефективні рішення потребують мільйонних бюджетів. Іноді достатньо уважно подивитися на проблему очима людей, які живуть із нею щодня.
Дорослі ліжка замість дитячих, обладнані укриття замість порожніх підвалів, автономні зарядні станції замість постійної залежності від генераторів – саме з таких, на перший погляд, невеликих змін формується життєстійкість прифронтової громади.
Важливо в реалізованих проєктах і те, що закуплені речі легко переміщуються. На жаль, лінія фронту є нестабільною. І те, що відразу після реалізації проєктів викликало побоювання, з настанням літа стало реальністю. Через посилення російських обстрілів, евакуація в громаді прискорилася.
Деякий час у Пункті незламності та облаштованих укриття очікували своєї евакуації мешканці прикордонних сіл, яким для виїзду доводиться йти пішки десятки кілометрів – через дронову небезпеку волонтери не могли до них дістатися транспортом.
На жаль, усе передбачити неможливо. Чергова хвиля російських обстрілів вщент зруйнувала центр громади. Руїни залишилися з багатоквартирних будинків, а з ними зазнали пошкоджень і приміщення Пункту незламності та укриттів. На території практично не залишилося населення. Однак частину нового обладнання та меблів вдалося евакуювати. Наразі воно й надалі використовується в ХАБі Вільхуватської громади, який організовано в Харкові.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
