Великобурлуцька громада знову в скорботі. Захищаючи Україну від російських окупантів, загинув наш земляк — майстер-сержант Державної прикордонної служби України Олександр Володимирович Шевченко. Життя воїна обірвалося 17 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Хто повідомляє: Великобурлуцька територіальна громада.
У чому суть?
Олександр Шевченко народився 30 червня 1982 року у Великому Бурлуці. Закінчив Великобурлуцьку середню школу, а своє життя присвятив захисту державного кордону України.
8 грудня 2005 року він вступив на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби України. Із 2006 року сумлінно виконував службовий обов’язок, а з початком російської агресії брав безпосередню участь у бойових діях. У 2014 році виконував завдання в районі Красної Талівки Луганської області, у 2016 році – поблизу Бахмута на Донеччині.
На момент загибелі майстер-сержант Олександр Шевченко проходив службу інспектором прикордонної служби 2 категорії – гранатометником другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першої прикордонної комендатури військової частини 9951.
17 липня 2026 року, вірний військовій присязі та Українському народові, мужній Захисник загинув при виконанні бойового завдання в Богодухівському районі Харківської області.
Побратими згадують Олександра як щиру, відкриту й надзвичайно відповідальну людину, яка завжди тримала слово й була беззастережно віддана Україні. Для рідних він назавжди залишиться люблячим сином, турботливим батьком, братом і чоловіком.
21 липня 2026 року Героя поховали на Алеї Слави в Харкові. В останню путь його провели рідні, друзі, побратими та всі, хто знав і поважав Захисника.
Великобурлуцька громада схиляє голови в глибокій скорботі та висловлює щирі співчуття родині Олександра Володимировича.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Що було раніше?
Лише кілька днів тому Великобурлуцька громада сповістила про смерть 20-річної військовослужбовиці, старшого солдата Дар’ї Валеріївни Попової, яка проходила службу на посаді командира екіпажу безпілотних літальних комплексів 2-го екіпажу безпілотних літальних апаратів взводу безпілотних авіаційних комплексів 7-го батальйону військової частини А7036.
Кожна втрата – це невимовний біль для всієї громади, адже війна продовжує забирати найкращих, тих, хто став на захист України, її свободи та майбутнього.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
