Люди, які поспіхом покидали свої домівки через наближення бойових дій або окупацію, навряд чи на момент виїзду подбали про свою медичну історію. Але час іде, і вже на тимчасовому місці проживання, у них виникає потреба в допомозі лікарів. Куди звертатися і на які безкоштовні послуги можуть претендувати внутрішньо переміщені особи, розбираємося в нашому матеріалі.
У силу вікових змін, усе частіше звертатися до лікарів доводиться 80-річному куп’янчанину Володимиру Павловичу. Чоловік розповідає, що звернувся до найближчої комунальної лікарні, яку йому порадили сусіди на новому місці перебування. Відчув увагу, підтримку від персоналу. Його обстежили, визначили курс лікування, і навіть, призначили наступний прийом.
Інша ситуація склалася у 18-річного Олександра, коли він пішов здавати аналізи для проходження медкомісії на отримання водійського посвідчення. Юнаку виписали направлення, за яким він відразу оплатив послугу. Але вже потім лікарі додивилися в документах, що він ВПО й повідомили, що в їхньому медзакладі обслуговують тільки місцевих жителів. Гроші не повернули, але лікарню, де обслуговуються ВПО підказали.
Думки, щодо доступності медичних послуг для переселенців розділилися і у наших респондентів. В опитуванні, яке провела редакція Куп’янськ.Сіту взяли участь 8 земля/ків/чок. Усі вони вже мали досвід звернення до медзакладів на тимчасовому місці проживання.
"Місцеві лікарі неприязно ставляться до ВПО. Лікуванням займаємося переважно самостійно. До лікарів ходимо лише щоб отримати лікарняний або за рецептом, якщо треба антибіотик. Якщо хворіє дитина, зазвичай, самим треба наполягати на повному огляді. Лікар питає що даєм та, навіть, не коригує. Виходить, що займаємося самолікуванням", — написала нам одна з респонденток.
"Всім пофіг на тебе, на твої болячки. Ти сам винен, що був в окупації. Просто, заважаєш людям "отбувати" свій час на роботі", — надійшла репліка куп’янчанина.
Водночас більше половини респондентів уже уклали декларації з новим сімейним лікарем, однак зізнаються, що скористатися програмою "Доступні ліки" їм не пропонували. Ці відповіді і стали приводом для написання статті.
Пані Наталя працює сімейним лікарем у студентській поліклініці, але зауважує, що в закладі надають допомогу всім внутрішньо-переміщеним особам, хто до них звертається. Вона, як лікарка, за потреби, надає направлення для лікування в стаціонарі у профільних спеціалістів пацієнтові-ВПО, який не укладав із нею декларацію.
Усі наші герої вважають, що рівень обслуговування в медзакладах залежить від уважності та людяності лікарів та медичного персоналу. Однак, конкретні правила і процедури отримання медичних послуг внутрішніми переселенцями вже знайшли своє відображення в рекомендаціях спеціалістів та опубліковані на сайті Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Зокрема, на період воєнного стану в Україні діє спрощений режим отримання послуг первинної медичної допомоги. Внутрішньо переміщені особи можуть звертатися до будь-якого медичного закладу за місцем свого перебування, якщо медустанова має договір із НСЗУ і здатна забезпечити необхідне лікування.
Незалежно від місця підписання декларації, лікар первинної медицини може виписати направлення до вузькопрофільного спеціаліста, направити на лікування в стаціонарі, запропонувати препарати в межах програми "Доступні ліки". Водночас перебуваючи в стаціонарі, пацієнт може розраховувати на безкоштовні медичні препарати, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів, які медзаклади закуповують самостійно; ліки, які закуплені централізовано ДП "Медичні закупівлі України" або за кошти місцевих програм. Інформація про наявність безоплатних медичних препаратів має публікуватися на офіційних сайтах регіональних департаментів та місцевих управлінь з охорони здоров’я.
Без направлення сімейного лікаря пацієнти-ВПО можуть звернутися до гінеколога, психіатра, стоматолога, нарколога, фтизіатра, педіатра, а також отримати невідкладну допомогу та ургентну госпіталізацію. За потреби консультації з вузькопрофільними спеціалістами, спочатку треба звернутися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, які працюють у закладі, що має угоду з НСЗУ для надання послуг тих спеціалістів, які необхідні пацієнту.
Сімейний лікар може надати направлення на необхідне діагностичне чи лабораторне дослідження, сформувати висновок про тимчасову непрацездатність. У період військового часу допускаються паперові направлення і маючи його номер, можна звернутися до іншого закладу, що співпрацює з НСЗУ. Використати направлення лікаря первинки можна впродовж року, але краще дослухатися до термінів, рекомендованих спеціалістом, щоб уникнути зайвих черг та непорозумінь.
Для отримання якісних медичних послуг дуже важливо знати свої права й можливості. З огляду на воєнний стан та активне переміщення людей, поваги потребують і медичні працівники, які інколи можуть працювати понаднормово, відчувати таке ж виснаження. У будь-якій ситуації потрібен діалог, а він буде більш результативним, якщо все ж таки укласти декларацію з лікарем на місці тимчасового перебування. Для цього не потрібно докладати надзусиль. Достатньо при зверненні до спеціаліста первинної ланки надати оригінали паспорта та ідентифікаційного номера, а також, за потреби, свідоцтво про народження дитини. Водночас стара декларація анулюється автоматично.
При потребі отримання медичної допомоги не варто зосереджуватися тільки на комунальних некомерційних підприємствах, тобто колишніх комунальних лікарнях. Щороку збільшується кількість приватних мед закладів та лікарів-ФОП, які укладають договори з НСЗУ для надання окремих видів медичних послуг, а значить зобов’язані надавати їх безоплатно. Знайти такі установи чи спеціалістів можна на дашборді НСЗУ "Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги".
Дізнатися адресу найближчої лікарні може допомогти оператор контакт-центру НСЗУ за номером 16–77. Знайти потрібного лікаря та отримати консультацію онлайн можна через медичний чат-бот "Турбота" в Telegram та на сайті Doctor Online.
Якщо права внутрішньо переміщеної особи порушуються, пацієнт або його близькі можуть поскаржитися на неправомірні дії лікаря. Їх можна викласти в скарзі на ім’я головного лікаря закладу, куди звернулися, написати скаргу до місцевого Департаменту охорони здоров’я в громаді, які тимчасово перебуває ВПО або ж подати її через електронну форму на сайті НСЗУ. Звернутися до контакт-центру НСЗУ можна й за безоплатним номером 16–77.
Безкоштовно можна зателефонувати й на гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 0800–50–17–20.
Ольга ПОЛТАВЕЦЬ
Юлія ПОЛТАВЕЦЬ
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
