Вчителька із села Лісна Стінка Лариса Фесенко удостоєна престижної міжнародної відзнаки. Міністерство закордонних справ Швеції щорічно вручає почесну премію особам та організаціям за їхній вклад у розвиток демократії, захист прав людини, сприяння міжнародній солідарності, рівності та протидії расизму і ксенофобії. У 2025 році Швеція нагородила нашу землячку, показавши всьому світові, що дружня країна визнає жертовність прогресивної освітянської спільноти в часи війни.
Життя між шкільною дошкою і міжнародним визнанням
Її історія починається в невеликому селі Лісна Стінка на Харківщині. У місцевому ліцеї Лариса Фесенко працювала понад сорок років свого життя. Робота в початковій школі, вчителька англійської, організаторка позакласної роботи і, зрештою, директорка закладу. Життя йшло, як за шкільним розкладом, тільки війна зруйнувала його звичний ритм. Замість уроків і контрольних наприкінці 2021–2022 навчального року — окупація, полон, а згодом і руїни власної домівки та приміщення ліцею після російських авіаударів.
Попри все, Лариса Володимирівна залишилася в професії.Вона відновила навчання в Лісностінківському ліцеї відразу після деокупації. На той час, у віддаленому селі Курилівської громади, навіть, адміністрація ще не була сформована. Однак були діти, які потребували не стільки навчання, скільки вчительської підтримки.
Діти Лісностінківського ліцею отримали гаджети для дистанційного навчанняФото: Архів Купʼянськ.City
Історія, що змінила сприйняття реалій
Навесні 2023 року Лариса Фесенко погодилася дати інтерв’ю для локального медіа "Куп’янськ.Сіту". У матеріалі було звернення, яким директорка Лісностінківського ліцею підтримувала колег під час окупації.
"Все одно буде Україна, розумієте, як би там не було. Ми ж українки й українці, ми повинні достойно все це перенести, відстояти свої життєві принципи".
Слова не могли залишити байдужими читачів, більшість яких була свідками подій в окупації і на той час на повну дихала вільним українським повітрям. В тому інтерв’ю освітянка знайшла в собі сили говорити про найболючіше — зраду частини колективу та своє перебування в російському полоні.
Стаття стала відповіддю редакції на справедливе зауваження однієї із читачок, що не всі освітяни Куп’янщини — колаборанти. Дописувачка допомогла журналістам встановити контакт із Ларисою Фесенко. Як виявилося пізніше, вона була сусідкою незламної вчительки і всі події в місцевому ліцеї влітку 2022 року розгорталися на її очах.
Визнання вдома й за кордоном
Того ж року, матеріал про вчительку з Лісної Стінки ми подали на щорічний конкурс для представників освіти, бо його метою було відзначення вчителів, які працювали в умовах повномасштабного вторгнення. Серед п’яти фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine — 2023 Лариса Фесенко стала лауреаткою в номінації "Незламність".
Лариса Фесенко на вручені премії Global Teacher Prize Ukraine — 2023 Фото: Архів Купʼянськ.City
На міжнародну премію у 2025 році вчительку з Куп’янщини номінувала громадська організація "Прогресильних", журналістів якої також вразила історія нашої землячки.
Урочистою була церемонія вручення Премії імені Анни Лінд. Подорож до Стокгольма влітку цього року запам’яталася вчительці безліччю інтерв’ю для іноземних журналістів.
Темою зустрічей із політиками та громадськими діячами була українська освіта, яка тримається навіть у найважчих умовах.
— "Прекрасна країна, прекрасні люди й неймовірні емоції", — згадує Лариса Фесенко про Швецію.
Рішення громади посилило незламність
Війна в Україні продовжує диктувати свої умови. Після численних російських обстрілів приміщення ліцею в Лісній Стінці зруйноване, однак самовіддана директорка встигла евакуювати частину майна і шкільного приладдя. Зараз воно слугує дітям у просторі для дозвілля Курилівського ХАБу. Однак навчання в Лісностінківському ліцеї з 1 вересня 2025 року не розпочалася, навіть, дистанційно. Для Лариси Фесенко це стало втратою школи, якій вона присвятила більшу частину свого життя.
Та навіть за таких обставин вчителька не залишила професію: нині викладає англійську мову в іншому закладі Харківської області. Її вибір — чергове свідчення того, що освіта в Україні тримається передусім на людях, а не на стінах шкільних будівель чи рішеннях чиновників.
Спадщина Анни Лінд
Нагорода, яку отримала Лариса Фесенко, носить ім’я шведської міністерки закордонних справ Анни Лінд, що відстоювала свободу, солідарність і рівність, аж поки трагічно не загинула у 2003 році. Її фонд уже понад два десятиліття відзначає людей зі всього світу, які продовжують справу політикині.
Фото надані Ларисою ФесенкоФото: Колаж Купʼянськ.City
Лариса Фесенко стала другою українкою серед лауреатів після журналістки та громадської діячки Світлани Заліщук, яка з липня 2025 року очолює Посольство України в Королівстві Швеція.
Фото надані Ларисою Фесенко Фото: Колаж Купʼянськ.City
Для Лариси Фесенко ця премія — не стільки особисте визнання, скільки доказ того, що світ бачить і цінує жертовність українських освітян. Сьогодні в її історії війна й руйнування не головне. Тут більше про силу, яка народилася в класі сільської школи й загартовувалася роками боротьби та самовідданої праці.
Ольга ПОЛТАВЕЦЬ
Цей матеріал створено в межах проєкту НСЖУ "Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією", який фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
