Війна, розв’язана росією, продовжує руйнувати й нищити, стираючи на карті населені пункти, рідні місця, до яких горнулася душа. Ніхто не може спрогнозувати, скільки ще триватиме цей зловісний жах і що по собі залишить. Але без минулого немає майбутнього. Без історії і пам’яті немає руху вперед. Тому маємо зафіксувати події і героїзм наших людей, аби не втратити важливі факти цієї війни для нинішніх і прийдешніх поколінь.
Нещодавно на Куп’янськ.City вийшов матеріал Ольги Полтавець "Збереження пам’яті про війну: як досвід Ірпеня може бути корисним для громад Куп’янщини". На нього відгукнулася жителька Великобурлуцької громади Людмила Склярова, яка періодично буває в Ірпені. Вона захотіла поділитися своїм сприйняттям і враженнями від пам’ятних місць міста-героя, пов’язаних із російсько-українською війною, та представити фото з них.
За офіційними даними за період окупації Ірпеня — 24 лютого по 28 березня 2022 року — росіяни зруйнували понад 70% міста. Загинули сотні мирних жителів, багато людей зникли безвісти. Зафіксували численні випадки вбивств, катувань, мародерства з боку російських військових. Ірпінь, разом із Бучею та Гостомелем, став символом звірств російської армії та водночас — незламності українського народу.
У перший день повномасштабного вторгнення російські війська швидко просунулися з боку білорусі через Чорнобильську зону в напрямку Києва. Ірпінь став форпостом на шляху до столиці.
"Блокпост Жираф"
Розташований на півночі міста. Це стела пам’яті: "Не відводь очей. Дивись. Пам’ятай.Розповідай".
Саме на цьому місці Сили спротиву з числа звичайних людей створили лінію оборони проти військової агресії рф. Блокпост Жираф відіграв вирішальну роль в обороні Київщини в лютому-березні 2022 року та став символом незламного духу, прагнення до свободи мешканців Ірпінської громади в період з 24 лютого по 2 квітня 2022 року.
Варто наголосити, що збирачі пам’яті завдяки QR-коду пропонують не лише переглянути наявний матеріал про цей період протистояння, а й закликають свідків героїчних подій поділитися свідченнями, фото, відеоматеріалами з даної локації, щоб створити символічне місце пам’яті спротиву Ірпінської громади.
«Блокпост Жираф»Фото: Людмила Склярова
Цвинтар автомобілів
Знаходиться обабіч дороги на в’їзді в місто з півдня. Понівечені снарядами авто, розстріляні під час спроб евакуації людей, стали моторошним нагадуванням про найстрашніший місяць в історії окупованого міста й ціну, яку заплатили його мешканці, виборюючи свободу. Поруч — стела пам’яті, де можна, відсканувавши QR-код, подивитися на події тих днів у доповненій реальності.
Каліфорнійський художник Трек Сандер Келлі розмалював соняхами згорілі та розстріляні російськими окупантами автомобілі з метою музеєфікувати наявні свідчення російської агресії, щоб привернути увагу світу до страшних звірств, які масштабує російська армія в Україні. На цьому місці тепер нерідко можна зустріти журналістів зарубіжних tv-каналів, які розповідають своїй глядацькій аудиторії про воєнні злочини росії.
Цвинтар автомобілівФото: Людмила Склярова
Романівський міст — інтерактивна дошка пам’яті
25 лютого 2022 року Збройні Сили України, щоб зупинити наступ російських військових на столицю, змушені були підірвати Романівський міст. Шлях під зруйнованим мостом став для місцевих жителів "Дорогою життя" — єдиною можливістю виїхати із зони ведення бойових дій. Після переховувань у підвалах без води, їжі, електрики та зв’язку, відірвані від зовнішнього світу люди виходили до Романівського мосту в надії вибратися з міста, яке перетворилося на пекло.
Евакуація відбувалася під ворожим вогнем. Волонтери, військові та представники інших служб допомагали цивільному населенню переправитися через річку й супроводжували до транспорту, який вирушав до Києва.
Цей шлях врятував тисячі життів. Зруйнований Романівський міст з мирними жителями, що намагаються врятуватися, став одним із найвідоміших символів цієї війни. Історію цього місця можна прожити, не відводячи очей від нього, переглядаючи фото і відео тих подій. Можна й поділитися словом підтримки і зміцнити єдність за допомогою QR-коду.
Романівський містФото: Людмила Склярова
Монумент "Воля"
До другої річниці визволення Ірпеня відкрили суспільний пам’ятник і артефакт війни — монумент, що формою нагадує куб ущільнених, пекельних уламків смертоносної зброї.
Монумент "Воля" — це майже дві тонни боєприпасів із Київської області. Більшість з Ірпеня та Бучанського району. Ідея створення зародилася з одного уламка ворожого снаряда, який ініціатор проєкту знайшов біля ліжка свого сина. Так знаряддя руйнівної сили перетворилося на монумент стійкості та нескореності людей, які пережили окупацію і не зламалися.
Монумент "Воля"Фото: Людмила Склярова
Книга "Ірпінь — мій дім"
Серед ворожого смертоносного виру ми повинні зберегти й задокументувати пам’ять про російсько-українську війну. "Ірпінь — мій дім" — книга, де зібрали літературні твори, життєві історії та малюнки дітей Ірпеня. Щирі, прекрасні, сповнені віри й ніжної любові до рідного міста. Книга про мальовничий, затишний, мужній та сильний Ірпінь.
Вона вийшла друком у 2023 році за сприяння Ірпінської міської ради та Ірпінського міського голови. Написана українською і англійською мовами та ілюстрована дітьми Ірпеня. Таким чином громада зберігає не лише історії й пам’ять дорослих, а й дітей, дитинство яких обпалила війна.
"Ірпінь — мій дім" — книга, де зібрали літературні твори, життєві історії та малюнки дітей Ірпеня.Фото: Людмила Склярова
"Поранені" стіни будинків міста-героя
Вони стали полотнами для художників, які не залишилися байдужими до війни в Україні. Відомо, що в листопаді 2022 року скандально відомий британський андерграундний художник з псевдонімом Бенксі таємно відвідав Україну і створив сім графіті на Київщині. Місцеві припускають, що на зруйнованих будівлях навпроти ТРЦ "Жираф" реалізована його ідея.
Ввечері 22 вересня 2023 року на стіні розбитої споруди Будинку культури з’явився малюнок жовто-блакитної стрічки, як образ боротьби за свободу, що переможе зло. А на ранок біля неї — дві дівчинки.
Фото: Людмила Склярова
Графіті Бенксі трактують по-різному, але в кожному є протест проти культури споживання, фашизму й мілітаризму. Бенксі завжди закладає глибокий сенс у свої творіння, але ніколи їх не пояснює. Його роботи живуть зовсім недовго. Нерідко їх видаляють або ж замальовують. В Ірпені ж, у районі Будівельно-монтажного управління, коли демонтували будинок, картину Бенксі вирізали зі стіни і зберегли, як символ нескореного міста, яке оживає.
Фото: Людмила Склярова
Локацією з соняхами став зруйнований російськими військами будинок культури в Ірпені.
Зруйнований будинок культуриФото: Людмила Склярова
Зруйнований будинок культуриФото: Людмила Склярова
Пам’ять захисників
Ірпінь отримав звання "Місто-герой України", а його мешканці — визнання у світі за мужність і стійкість. Вони вистояли, хоча сили були нерівними, дочекалися підрозділів Головного управління розвідки та ЗСУ й поступово витіснили ворога.
28 березня 2022 року Ірпінь повністю звільнили від російських окупантів. Битва за місто мала дуже високу ціну для добровольчих формувань. Майже 40 захисників віддали своє життя за свободу й незалежність України.
Пам’ять про них увічнюють на білбордах на головній площі міста, навпроти мерії. На перехожих дивляться молоді і старші, усміхнені й серйозні воїни-земляки, які віддали найдорожче заради мирного життя. Серед загиблих — воїни-герої, які воювали з 2014 року, й ті, хто загинув у нашому Куп’янському районі.
Білборди на головній площі містаФото: Людмила Склярова
З квітня 2022 року Ірпінь активно відбудовують, але війна триває. Майже щодня герої-ірпінці стають у стрій Небесного воїнства. Чин поховання проходить на Алеї Слави за підтримки місцевої влади. Пам’ять живе — допоки ми пам’ятаємо.
Пам’ять про героїв-захисників зберігають і живі дерева в Ірпені. Вони як вічний символ вдячності тим, хто віддав своє життя за свободу України. Кожне дерево — мов продовження життя героя, свідчення любові, єдності й незгасної пам’яті містян про мужніх земляків.
Пам’ять про героїв-захисників зберігають і живі дерева в ІрпеніФото: Людмила Склярова
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту “Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО”. Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
