Юлія Колкунова педагог за освітою, має досвід роботи вчителем української мови та літератури, очолювала навчальний заклад на Куп’янщині. Після евакуації з дому, пів року не мала роботи, але, як стверджує, знайти її заважав моральний стан. Взявши ж себе в руки й налаштувавшись на позитив, розмістила своє резюме на платформі Робота.ua. Отримала багато пропозицій та зупинила свій вибір на приватному освітньому просторі. Пішла працювати з дітьми, щоб відволікатися від сумних роздумів.

З вересня 2022 до лютого 2023 року Юлія Олександрівна не працювала.

"Думала, що, по-перше, освітній процес уже розпочався, по- друге, дуже погано себе почувала і фізично і душевно, і морально. Щоразу були різні думки, але розуміла, що я не хочу нікуди їхати".

Після розміщення резюме на сайтах, що стосуються пошуку роботи, відразу отримала дзвінок від керівниці приватної школи. Була пропозиція роботи вчителем початкової школи. І хоча, вчителька раніше працювала з учнями та ученицями середнього та старшого шкільного віку, вона погодилась.

Робота з дітьмиРобота з дітьмиФото: facebook.com/Юлія Колкунова

"Я працювала кожного дня з 9 ранку до 17 години з діткам із нульового по третій клас. Це було цікаво. Вразило те, як школа була оснащена — всі необхідні матеріали для роботи були в наявності, дітки — супер!"

Після неприємної розмови з однією з колег, пані Юлія звільнилася. Зізнається що її знову накрила хвиля депресії, але допомога дітей та батьків була наскільки потужною, що захотілося далі жити. Поповнити життєві сили Юлія Олександрівна поїхала додому в Пристін, і хоч за декілька кілометрів від села ще чути лінію бойових дій, виїжджати після відпочинку до обласного центру довелося зі сльозами.

З вересня 2023 року Юлія Колкунова працевлаштувалася в інший приватний освітній простір. За рік, що вчителька перебувала на обліку в Центрі зайнятості, пропозицій щодо роботи надходило дуже багато. Були вакансії в комунальних закладах, запрошували йти працювати за спеціальністю. А нещодавно їй запропонували посаду, головного спеціаліста у відділенні Центру зайнятості, де потрібні знання української мови й комп’ютера.

Однак Юлія Олександрівна не зрадила роботі з дітьми. Працює з учнями й ученицями середнього шкільного віку. Уроки доводиться проводити в навчальному закладі, де одночасно займаються діти ті, що працюють в класі, і ті, що вдома - за комп’ютером. Вчителька говорить, що це спричиняє деякі складності.

Юлія Олександрівна на робочому місціЮлія Олександрівна на робочому місціФото: facebook.com/Юлія Колкунова

"У цьому закладі мені запропонували роботу заступницею директора, але я відмовилася. Я не розуміла своїх обов’язків, бо у приватних закладах діє зовсім інша система освіти, яка дуже відрізняється від державної школи. В комунальному закладі є певні рамки, діти навчаються за прийнятою програмою і все це для мене є більш прийнятним. Приватні заклади заохочують політ фантазій, побудову власної програми навчання дітей, але єдиної освітньої програми там немає", — зізнається Юлія Колкунова.

Однак добре знаючи програму Нової української школи, і розуміючи, які знання діти мають здобувати у кожному наступному класі, вчителька додержується затвердженої державної програми.

Робочий простір ЮліїРобочий простір ЮліїФото: facebook.com/Юлія Колкунова

"Зараз я викладаю українську мову й літературу, маю години мистецтва. Тобто працюю за дипломом, шукаю позитив і, ніби, і знаходжу його, але інколи хочеться просто поплакати".

Юлія Колкунова стверджує, що робота в Харкові є. Пропозиції роботи й далі надходять, а в один із комунальних закладів жінку запрошували на посаду заступника директора з виховної роботи. Телефонували й колеги з навчальних закладів, які відновили свою роботу на Куп’янщині, але на той час вчителька вже мала нову роботу. Однак вона не зупиняється, щоб допомогти з пошуком роботи для землячок. Одній із них вона допомогла з працевлаштуванням технічною працівницею в навчальний заклад, а колежанці з Куп’янського ліцею вони разом знайшли роботу вчителькою іноземної мови.

"Якщо людина хоче працювати, то вона завжди знайде роботу. Це факт", — стверджує пані Юлія.

"Завжди так вважала, і коли говорять, що немає роботи, то просто погано шукали. Але дійсно є такі періоди в житті, коли не хочеться нічого", — згадує свій сумний досвід переселенка з Куп’янщини.

Що було раніше?

За підтримки Національної Асоціації Медіа Бізнесу Куп’янськ.City реалізовує проєкт, що покликаний допомогти землякам — ВПО знайти роботу в різних регіонах України. Крім актуальної інформації про наявні вакансії в регіонах України, ми намагаємось підібрати для читачів історії земляків, які надихають йти далі і не зупинятися на досягнутому. Слідкуйте щоденними публікаціями на наших фейсбук сторінках — Вісник Куп’янщини та Куп’янськ.City.

Ольга Полтавець

"Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) "Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни". Цей проект реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. ЇЇ зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО".

Слідкуйте за нами в Facebook!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!

Навчання під обстрілами | Добрий вечір, ми з України #22