Юлія Субота евакуювалася з Куп’янськ-Вузлового ще за часів окупації рідного міста. Дівчина з родиною виїхала за кордон. Пробувши там три місяці, повернулася в Україну, щоб мати можливість самостійно заробляти гроші. Наразі має власну школу-студію з перманентного макіяжу та нарощування вій. Підприємиця забезпечує роботою не тільки себе, а й земляків, таких же вимушено переміщених осіб.
З червня 2022 року дівчина живе в Закарпатті. У місті Хуст вона працювала майстринею у звичайному місцевому салоні.
Робота ЮліїФото: Юлія Субота
"За кордоном багато допомоги, але вона не тішить, зовсім. Я розуміла, що це не про мене і не для мене", — згадує співрозмовниця.
Дівчину не влаштувала і робота найманою працівницею.
"Я людина, яка любить рости в кар’єрному питанні. Я майстриня, яка вже викладала, маю в тому досвід, а тому працювати на когось я не змогла. В силу свого характеру мені було важко — і я потихеньку почала збирати кошти на власну школу-студію, яка відкрилася у серпні 2023 року. Мої перші заощадження були по 500 гривень на місяць".
За рік пані Юлія зібрала необхідну суму.
"Ідея відкрити школу-студію була давно, але як це має відбуватися, де знайти приміщення, спочатку я не розуміла взагалі, — розповідає майстриня. — Технічно було складно організувати робочі місця. У довоєнні часи я працювала як ФОП на спрощеній системі оподаткування І групи. Щоб мати найманих працівників довелося змінити групу оподаткування на ІІ. А так, як із лютого 2022 року я не сплачувала податки, то змушена була викласти чималу суму коштів на сплату боргу та штрафних санкцій. Але інакше зробити не можна було, бо це не просто салон, а школа-студія, у якій будуть викладати на професійному рівні".
Юлія Субота з нагородами за участь у чемпіонатахФото: Юлія Субота
Юлія Субота мріє про роботу таких б’юті — шкіл в інших містах України, і впевнена, що наступне відкриття буде в Харкові. Вважає, що в рідному краї буде легше.
"На Закарпатті складно було з документами. А от приміщення знайшла максимально легко. Була в мене клієнтка, яка й поділилася контактом однієї місцевої жінки, що має підходящі варіанти будівель. Після дзвінка їй я зрозуміла, що саме це приміщення мене чекало: 75 кв.м., свій санвузол, та ще й у центрі міста. Тобто мрія будь-якого б’юті — майстра працювати в таких умовах", - зазначає підприємиця.
Однак, час від часу проблема виникає в тому, що куп’янчанка виїжджає до Харкова, інколи відвідує рідних у Куп’янську. На ці подорожі витрачається до 2-х тижнів. А за її відсутності напрацьовані клієнтки змушені звертатися за послугами до інших майстринь в інші салони.
"Додому дуже хочеться, відмовитися від цих подорожей я не можу. Так з’явилася ідея, що до себе на роботу треба брати місцевих дівчат. На диво підібрати колектив було зовсім не складно. Наразі маю п’ять співробітниць, з них три ВПО, переміщених із Харківської області. І це не може не тішити, що далеко від дому, ми знаходимо якусь рідну душу".
Пані Юлія зазначає, що в Хусті багато ВПО з Харківщини, які розгортають власні справи. Це й кафе з майстер-класами для дітей — ВПО і оренда електросамокатів, якими можна скористатися на вулицях міста.
Спілкуватися між собою вимушені переселенці можуть через місцеві групи у Вайбері. Тут вони діляться варіантами допомоги, досвідом вирішення питань з дитсадком чи школою. Тож і на оголошення про пошук співробітниць, підприємиця швидко отримала відгуки і люди пройшли співбесіду. Таким чином у студії вже надають салонні послуги з нарощення вій чотири майстрині. Пані Юлія прагне забезпечити своїх працівниць достойною заробітною платою.
"Мінімальна оплата праці майстрині складає 10–12 тисяч на місяць, це якщо людина працює за звичайним графіком. Співробітниці мають додаткові преміальні за хороші роботи та за обслуговування клієнток в неробочий час".
Господарка школи-студії активно шукає викладачів для співпраці. Наразі колектив уже організував курси з нарощування вій та перманентного макіяжу. Майстриня хоче знайти відповідальних людей в інших сферах б’юті-індустрії для того, щоб після її повернення в Харків, школа-студія в Хусті працювала й надалі.
Відкриття студіїФото: Юлія Субота
Юлія Субота вважає, що її статус ВПО відіграв дуже значну роль у відкритті власної справи. Це і ставлення людей, і запитання, як ти це змогла, як ти це зробила, як ти все це оформила. Багато місцевих майстринь так досі й не дійшли до цього. Та поряд із досвідом підприємиці, вражає її вміння спілкуватися українською мовою.
"Я все життя була російськомовною людиною. Взагалі не вміла спілкуватися українською, і навіть, коли виїхала до Варшави, щоразу замислювалася, як називається та чи інша річ, необхідна в побуті. Стояла в черзі і думала, як українською буде "одеяло", а мені говорили та вже кажіть як можете, ми розуміємо", — згадує перші дні за кордоном українська біженка.
Тому дівчина поставила собі ціль вивчити українську. Зізнається, що живучи на Закарпатті, це було складно. Місцевий діалект більше заважав, ніж допомагав.
Щодо клієнток, то Юлія Субота вважає, що скрізь присутній людський чинник.
"Одні говорять "понаприезжали", інші, навпаки, захоплюються такими як я. Що ми приїхали і не склавши руки, стоїмо в чергах за якоюсь гуманітаркою, а намагаємось ще й самі допомагати", - зазначає вимушена переселенка.
Після звільнення Куп’янська Юлія співпрацювала з волонтерами. Говорить, що до збору і доставки ліків на деокуповану Куп’янщину долучалися, як харків’яни, так і місцеві волонтери Закарпаття. Пізніше разом допомагали Херсонщині та Новій Каховці.
Що було раніше?
За підтримки Національної Асоціації Медіа Бізнесу Куп’янськ.City реалізовує проєкт, що покликаний допомогти землякам — ВПО знайти роботу в різних регіонах України. 2 вересня ми підібрали для читачів інформацію про рівень заробітньої плату працівників б’юті-індустрії. Як виявилося за темою, що зацікавила користувачів нашої ФБ сторінки, знайшлася й історія землячки, яка власну школу-студію відкрила на Закарпатті. Тож якщо питання працевлаштування для вас є актуальним, слідкуйте щоденними публікаціями на наших фейсбук сторінках — Вісник Куп’янщини та Куп’янськ.City.
Ольга Полтавець
"Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) "Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни". Цей проект реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. ЇЇ зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО".