Кожна страва, кожен обряд, кожен елемент народного строю — це не просто частина минулого, а жива нитка, що поєднує покоління. У новітній історії Куп’янщини народні традиції ще й об’єднують мешканців, які через воєнні дії на територіях громад змушені покинути власні домівки. Саме вони допомагають відчувати приналежність до свого, яке вперто хочуть знищити, і розповідати світу про малу батьківщину, бо духовна спадщина — це скарбниця знань, які формували побут, звичаї та світогляд наших предків.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту “Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО”. Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Тести про традиції Куп’янщини
Ці тести - не лише перевірка пам’яті, а й нагадування про важливість знати й берегти історію рідного краю. Адже хто шанує традиції - той має майбутнє.
-
А) Панське
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Кір’янське.
«Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.
-
Б) Кір’янське
Так, це правильна відповідь.
«Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.
-
В) Косарське
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Кір’янське.
«Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.
-
Г) Великобурлуцьке
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Кір’янське.
«Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.
-
Д) Куп’янське
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Кір’янське.
«Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.
-
А) Варениками
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Холодцем.
Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.
Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».
Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва».
-
Б) Борщем
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Холодцем.
Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.
Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».
Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва».
-
В) Кутею
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Холодцем.
Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.
Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».
Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва».
-
Г) Холодцем
Так, це правильна відповідь.
Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.
Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».
Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва».
-
Д) Пирогами
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Холодцем.
Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.
Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».
Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва».
-
А) Хрестик, гладь, бісерування, низинка
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка.
Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.
-
Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка
Так, це правильна відповідь.
Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.
-
В) Штапівка, тамбур, рішельє, аплікація
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка
Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.
-
Г) Бісерування, золоте шитво, канитель
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка.
Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.
-
Д) Низь, набирування, плетінка, ланцюжок
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка.
Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.
-
А) Намітка
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В)Очіпок.
Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.
-
Б) Вінок
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Очіпок.
Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.
-
В) Очіпок
Так, це правильна відповідь.
Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.
-
Г) Кибалка
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Очіпок.
Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.
-
Д) Перемітка
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Очіпок.
Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.
-
А) Варениками та пампушками
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) «кониками».
Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.
-
Б) Кутею та узваром
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) «кониками».
Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.
-
В) Медовими коржами
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) «кониками».
Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.
-
Г) «Кониками»
Так, це правильна відповідь.
Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.
-
Д) Горіхами та сухофруктами
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) «кониками».
Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.
-
А) Як обов’язкову частину вінчального обряду
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».
У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»
-
Б) Для благословення молодих священником
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».
У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»
-
В) Як подяку гостям за участь у весіллі
Так, це правильна відповідь.
У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»
-
Г) Для частування лише родичів молодої
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».
У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»
-
Д) Як оберіг, який зберігали до річниці весілля
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».
У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»
-
A) Щоденний молочний напій, який вживали переважно діти
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.
Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.
-
Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну
Так, це правильна відповідь.
Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.
-
В) Лікарський відвар із трав, який використовували лише в лікувальних цілях
Ні, це не правильна відпвідь.
Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.
Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.
-
Г) Холодний напій із ягід, що споживали влітку
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.
Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.
-
Д) Обрядовий напій, який готували виключно на весілля
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.
Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.
-
A) Шуліки
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Потапці.
Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.
-
Б) Перепічка
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Потапці.
Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.
-
В) Паска
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Потапці.
Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.
-
Г) Потапці
Так, це правильна відповідь.
Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.
-
Д) Коровай
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: Г) Потапці.
Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.
-
A) Чабак
Так, це правильна відповідь.
Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.
-
Б) Щука
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: А) Чабак.
Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.
-
В) Сом
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: А) Чабак.
Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.
-
Г) Карась
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: А) Чабак.
Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.
-
Д) Короп
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: А) Чабак.
Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.
-
А) Ковальське
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.
Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.
-
Б) Столярне
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.
Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.
-
В) Плетіння кошиків із лози
Так, це правильна відповідь.
Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.
-
Г) Кравецьке
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.
Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.
-
Д) Слюсарне
Ні, це не правильна відповідь.
Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.
Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.
Поділитись результатом
