Кожна страва, кожен обряд, кожен елемент народного строю — це не просто частина минулого, а жива нитка, що поєднує покоління. У новітній історії Куп’янщини народні традиції ще й об’єднують мешканців, які через воєнні дії на територіях громад змушені покинути власні домівки. Саме вони допомагають відчувати приналежність до свого, яке вперто хочуть знищити, і розповідати світу про малу батьківщину, бо духовна спадщина — це скарбниця знань, які формували побут, звичаї та світогляд наших предків.

Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту “Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО”. Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.

Тести про традиції Куп’янщини

Тести про традиції Куп’янщини

Ці тести - не лише перевірка пам’яті, а й нагадування про важливість знати й берегти історію рідного краю. Адже хто шанує традиції - той має майбутнє.

Пройти
Тести про традиції Куп’янщини
1. Чи знаєте ви, з якою місцевістю в селі Гнилиця пов’язана традиція приготування пісного борщу по-глиничанськи?
  • А) Панське

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Кір’янське.

    «Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.

     

  • Б) Кір’янське

    Так, це правильна відповідь.

    «Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.

  • В) Косарське

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Кір’янське.

    «Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.

     

  • Г) Великобурлуцьке

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Кір’янське.

    «Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.

  • Д) Куп’янське

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Кір’янське.

    «Пісний борщ по-глиничанськи» пов’язаний із Кір’янським. У 2024 році його відзначили на ІІ конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!». Презентувала його Тетяна Куліш. У її родині рецепт борщу передають по жіночій лінії. Господиня успадкувала його від бабусі Марії Омелянівни Яно, 1918 року народження, а та в свою чергу від своєї мами. У молоді роки прабабусю запрошували готувати обід до пана Кір’яна. У селі Гнилиця дотепер збереглася назва місцевості Кір’янське, де колись жив пан. Борщ за цим рецептом готували завжди для косарів під час косовиці.

Тести про традиції Куп’янщини
2. Якою стравою традиційно пригощали гостей у селі Великі Хутори на свято Покрови?
  • А) Варениками

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Холодцем.

    Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.

    Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».

    Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва». 

     

  • Б) Борщем

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Холодцем.

    Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.

    Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».

    Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва». 

  • В) Кутею

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Холодцем. 

    Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.

    Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».

    Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва». 

  • Г) Холодцем

    Так, це правильна відповідь.

    Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.

    Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».

    Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва». 

  • Д) Пирогами

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Холодцем.

    Покрова здавна має особливе значення для місцевої громади і святкування її є живою традицією, яка передається з покоління в покоління. У цей день родичі, куми, сусіди та односельці відвідували одне одного без попередніх запрошень. Господині щедро накривали столи, а неодмінною стравою святкового частування був холодець, зварений заздалегідь і зручний для подачі без додаткових приготувань.

    Старші люди в селі здавна говорили: «Збереш гостей на Покрову — матимеш щастя на цілий рік».

    Страву «Холодець на Покрову» жителі села Великі Хутори Шевченківської територіальної громади презентували на ІІІ обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!», що відбувся у 2025 році. Вона виборола ІІ місце в номінації «Друга страва». 

     

Тести про традиції Куп’янщини
3. На фото авторська лялька "Дворічанська молодиця". Які техніки вишивки використали для оздоблення рукавів сорочки дворічанського святкового строю кінця XIX — початку XX століття?
  • А) Хрестик, гладь, бісерування, низинка

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка.

    Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.

     

  • Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка

    Так, це правильна відповідь.

    Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.

     

     

     

  • В) Штапівка, тамбур, рішельє, аплікація

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка

    Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.

     

  • Г) Бісерування, золоте шитво, канитель

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка.

    Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.

  • Д) Низь, набирування, плетінка, ланцюжок

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Вирізування, лиштва, курячий брід, мережка.

    Авторська лялька «Дворічанська молодиця» відтворює урочистий традиційний одяг мешканок Дворічанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її сорочка має рукави, прикрашені автентичною ручною вишивкою в техніці «білим по білому». У декорі використали характерні для регіону техніки народної вишивки: вирізування, лиштву, «курячий брід» і мережку.

Тести про традиції Куп’янщини
4. На фото авторська лялька «Молодиця Шевченківщини». Як називається головний убір, використаний у її образі?
  • А) Намітка

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В)Очіпок.

    Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.

     

  • Б) Вінок

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Очіпок.

    Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.

     

  • В) Очіпок

    Так, це правильна відповідь.

    Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.

  • Г) Кибалка

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Очіпок.

    Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.

  • Д) Перемітка

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Очіпок.

    Авторська лялька «Молодиця Шевченківщини» відтворює урочистий жіночий стрій Шевченківщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Її голову прикрашає очіпок — традиційний жіночий головний убір, який носили заміжні жінки як у святкові, так і буденні дні. Він щільно облягав голову, прикриваючи волосся, що відповідало народним уявленням про жіночу скромність і сімейний статус. Очіпок був зручним у носінні, добре тримав форму та дозволяв легко поєднувати його з хусткою чи іншими елементами вбрання.

Тести про традиції Куп’янщини
5. Якими традиційними різдвяними ласощами обдаровували дітей за принесену вечерю на Святвечір на Слобожанщині й на Куп’янщині зокрема?
  • А) Варениками та пампушками

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) «кониками».

    Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.

     

  • Б) Кутею та узваром

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) «кониками».

    Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.

  • В) Медовими коржами

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) «кониками».

    Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.

  • Г) «Кониками»

    Так, це правильна відповідь.

    Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.

  • Д) Горіхами та сухофруктами

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) «кониками».

    Святвечір - час, коли кожна родина збирається за пісною святковою вечерею. Раніше, після того як вставали з-за столу, діти обов’язково несли вечерю своїм хрещеним, дідові з бабою, тіткам і дядькам. За це їх обдаровували різдвяними пряниками — «кониками», «баринями», «вершниками на коні». На Куп’янщиці переважали «коники». Такі фігурки мали символічне значення: «коник» уособлював силу, рух і добробут.

     

Тести про традиції Куп’янщини
6. З якою метою дарували гостям обрядову випічку «весільні різки» в селі Піщане Петропавлівської громади?
  • А) Як обов’язкову частину вінчального обряду

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».

    У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»

     

  • Б) Для благословення молодих священником

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».

    У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»

  • В) Як подяку гостям за участь у весіллі

    Так, це правильна відповідь.

    У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»

  • Г) Для частування лише родичів молодої

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».

    У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»

     

  • Д) Як оберіг, який зберігали до річниці весілля

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь В) «Як подяку гостям за участь у весіллі».

    У селі Піщане Петропавлівської громади довгі роки зберігалася традиція випікання «різок» до весілля. Для їх виготовлення гілочки дерев обмотували тістом і прикрашали паперовими квітами й цукерками. Цю обрядову випічку, як і «шишки», дарували гостям у знак подяки за те, що вони прийшли розділити радість молодих. Говорили: «Весільні різки потрібно було зїдати свіжими, щоб кохання молодих не всохло!»

Тести про традиції Куп’янщини
7. Що таке варенуха (або «варена») в українській традиції ХІХ століття на Куп’янщині?
  • A) Щоденний молочний напій, який вживали переважно діти

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.

    Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.

     

  • Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну

    Так, це правильна відповідь.

    Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.

  • В) Лікарський відвар із трав, який використовували лише в лікувальних цілях

    Ні, це не правильна відпвідь.

    Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.

    Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.

     

     

  • Г) Холодний напій із ягід, що споживали влітку

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.

    Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.

  • Д) Обрядовий напій, який готували виключно на весілля

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Б) Святковий традиційний напій, який є безалкогольним прообразом сучасного глінтвейну.

    Варенуха — це святковий напій, який в українській традиції готували з нагоди особливих подій. У ХІХ столітті на Куп’янщині його називали «варена». Її вживали як у гарячому, так і в охолодженому вигляді, а за способом приготування “варена” вважається народним попередником сучасного безалкогольного глінтвейну.

Тести про традиції Куп’янщини
8. Які страви, що вживалися на Куп’янщині, вважали їжею щоденного вжитку й вони не були пов’язані з народним календарем та обрядовою випічкою?
  • A) Шуліки

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Потапці.

    Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.

     

  • Б) Перепічка

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Потапці.

    Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.

  • В) Паска

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Потапці.

    Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.

  • Г) Потапці

    Так, це правильна відповідь.

    Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.

  • Д) Коровай

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: Г) Потапці.

    Потапці — це традиційна страва з підсушеного або обсмаженого хліба. Зазвичай скибки хліба натирали часником, поливали олією чи салом і подавали гарячими, інколи з підливою, бульйоном або до перших страв. Потапці були простою, поживною їжею, поширеною в селянському побуті.

     

Тести про традиції Куп’янщини
9. У назві якої риби, що водиться в Осколі, залишилися тюркські корені?
  • A) Чабак

    Так, це правильна відповідь.

    Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.

     

  • Б) Щука

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: А) Чабак.

    Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.

     

  • В) Сом

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: А) Чабак.

    Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.

  • Г) Карась

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: А) Чабак.

    Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.

  • Д) Короп

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: А) Чабак.

    Чабак — іменник тюркського походження (тюрк. чабак/чебак — «плотва»). Чабак — це підвид звичайної плітки, а не окремий вид риби. Він має більш витягнуте тіло, велику луску та жирніше м’ясо. Куп’янчани використовували чабаків для виготовлення тарані — популярної української закуски з в’яленої або сушеної риби.

Тести про традиції Куп’янщини
10. Яке ремесло наприкінці ХІХ століття було найбільш розвиненим у Куп’янському повіті та мало збут за межами місцевих ринків?
  • А) Ковальське

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.

    Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.

     

  • Б) Столярне

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.

    Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.

  • В) Плетіння кошиків із лози

    Так, це правильна відповідь.

    Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.

  • Г) Кравецьке

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.

    Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.

     

  • Д) Слюсарне

    Ні, це не правильна відповідь.

    Правильна відповідь: В) Плетіння кошиків із лози.

    Зі звіту Куп’янської повітової земської управи за 1888 рік відомо, що ремесла: ковальське, слюсарне, столярне, колісне, шевське та кравецьке розвинуті на стільки, на скільки їхня продукція необхідна для задоволення місцевих потреб. Тільки ремесло плетіння кошиків із лози поблизу міста Куп’янськ, у хуторі Заоскольському, розвинене в значній кількості і виготовлені тут кошики збувають не лише на місцевих ринках, а й вивозять для продажу до Харкова.

Поділитись результатом

Далі
Українська музика під час війни | Добрий вечір, ми з України #18