Швидкий розвиток інтернету сприяє збільшенню кількості медіаресурсів. У період воєнного часу в рази зростає ще й попит на інформацію. Безперервно листаючи стрічку новин, людині важко опанувати емоції. Як наслідок, страждає психічне здоров’я і споживач стає залежними від медіа. У таких умовах дуже важливо обрати надійні джерела інформації, вміти розпізнавати вкиди, маніпуляції та фейки, протистояти пропаганді та не поширювати інформацію, яка може нашкодити.
За статистичними даними, у світовій он-лайн мережі щохвилини відбувається 856 зустрічей в ZOOM, 167 млн відео в цей же час люди переглядають у ТІК-ТОЦі, 575 тис.дописів з’являються в TWITTER та 240 тис публікацій оприлюднює FACEBOOK. За увагу людей змагаються ще безліч інформаційних ресурсів, і їх методи не завжди є чесними й безневинними.
Ілюстративне фото Фото: Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Як залишатися стійкими в перенасиченому інформацією медіапросторі та, як обрати якісні новини куп’янчани навчалися разом з експертками Інституту демократії імені Пилипа Орлика Тетяною Строй та Оленою Самойленко. У тренінгах із медіаграмотності взяли участь близько 70 учасників та учасниць від Куп’янського медичного фахового коледжу імені Марії Шкарлетової, Куп’янського автотранспортного фахового коледжу, Куп’янського регіонального центру професійної освіти, Куп’янського ліцею № 1 та представники місцевих медіа. Тож опановуємо основи медіаграмотності на прикладах максимально наближених до Куп’янщини та показниках, які продемонстрували наші земляки.
1. Визначаємось, що таке медіа і як обрати надійне в інформаційно-перенасиченому просторі.
Медіа — це засіб та інструмент для створення, зберігання та поширення інформації для індивідуальної чи масової авдиторії. Простіше, це посередник, який передає через себе інформацію від однієї сторони до іншої.
Основні завдання медіаФото: Інститут демократії ім.Пилипа Орлика
60 % учасників і учасниць тренінгів із медіаграмотності зазначили, що отримують інформацію з Телеграм Каналів. На другому місці — сайти, і на третьому — традиційні телерадіопрограми та інші засоби масової інформації. Усі ці джерела дійсно є медіа, однак надійними вважаються ті, які дотримуються шести журналістських стандартів:
1.Достовірність;
2. Точність;
3. Відокремлення фактів від коментарів;
4. Дотримання балансу думок;
5. Оперативність;
6. Повнота;
2. Звертаємо увагу на заголовок та грамотність тексту
В опитувальнику учасники й учасниці тренінгів із медіаграмотності зізналися, що в переважній більшості їх дратують гучні заголовки в матеріалах. І це факт, що таким методом медіа намагаються залучити до прочитання тексту якомога більшу авдиторію.
Тож логічний заголовок має містити активне дієслово та коротко викласти суть новини чи матеріалу.
У публікаціях допускаються технічні помилки, однак суцільна неграмотність, така, як написання назв населених пунктів із маленької літери, використання великих літер у кожному слові та інші, може свідчити про неправдивість повідомлення, або якісь завідомо сплановані вкиди, щоб людина звернула увагу на інформацію і зупинилася на ній, або ще й поширила.
Приклади "гучних заголовків"Фото: Інститут демократії ім.Пилипа Орлика
3. Перевіряємо інформацію на дотримання стандартів
Точність та достовірність можна перевірити шляхом пошуку подібних повідомлень в інших медіа, та/або перейшовши за посиланням на першоджерело. Якщо журналіст або журналістка використовує в матеріалі коментарі експерт/ток/ів, то він або вона обов’язково вкажуть на це, зорієнтувавши читача в експертності спікера: зазвичай називають посаду, освіту, рід діяльності, професію, досвід та інше, що буде коректно підкреслювати його обізнаність із запропонованої тематики.
Важливим аспектом є дотримання в матеріалі балансу думок, особливо в повідомленнях про конфліктні ситуації. Журналіст/журналістка має представити в матеріалі позиції обох сторін конфлікту. Виключення допускаються в період воєнного часу, коли довідатися думку противника є небезпечно. У сучасних реаліях варто зважати й на дотримання гендерного балансу. Поряд із позицією чоловіків- експертів мають бути експертні бачення жінок.
Оперативність передбачає вчасну подачу матеріалів, саме тоді, коли вони є найбільш необхідними для людей.
Повнота інформації не залишає запитань після її прочитання. Якщо після перегляду інформаційного матеріалу того, чи іншого медіа, можна відповісти на питання: що або хто, де, коли, чому і як, тоді інформація є вичерпною. Крім того, поважне медіа, обов’язково вкаже у своєму матеріалі першоджерело інформації та дасть посилання на нього. Виключення з правил можливі в період воєнного часу, коли повну інформацію не завжди можна оприлюднювати з питань безпеки.
ІнфографікаФото: Український соціологічний портал
4. Відрізняємо пропаганду від інформування, та протидіємо їй.
Інформація подається з метою підвищити обізнаність читачів, посилити їхнє зацікавлення. Її перегляд може спонукати до більш глибокого вивчення питання. Вона відображає подію, описує явище, порівнює дані, але подається нейтрально й не формує певного ставлення до події.
ІнфографікаФото: cedem.org.ua
Пропаганда нав’язується споживачу, щоб викликати в нього певні емоції задоволення, чи навпаки, негативу до чогось. Використовуючи мову ворожнечі, вона ображає, перебільшує та перекручує факти. У таких повідомленнях акценти суттєво зміщуються, а увага чита/ча/чки розсіюється. Пропагандистська інформація подається неточно, приховано або частково з метою сформувати в споживача повністю позитивне або негативне ставлення. Відчувши психологічний тиск, слід відмовитися від подальшого перегляду подібного контенту й у такий спосіб зберегти своє психічне здоров’я.
5. Транслюємо стійкість до ІПсО
ІПсО- це інформаційно психологічна операція, мета якої поширити паніку в суспільстві. Вона має безліч інструментів для цього, основними з яких є фейки, вкиди, маніпуляція.
Фейк — це повністю неправдива інформація. Факту, який би міг довести зворотнє просто немає, бо таке повідомлення є відвертою брехнею. Тому, якщо новина зачепила за живе, вмикаємо критичне мислення і шукаємо реальні твердження тому, що такий контент є хибним.
Вкид — це новина, яка не базується на офіційних джерелах. Зазвичай, її розповсюджують боти з метою розбурхати полеміку в суспільстві.
При поширенні маніпуляцій використовуються правдиві дані, але подаються вони в спотвореному вигляді. Мета маніпуляції схилити авдиторію до неправильних висновків.
Тому, якщо подібні повідомлення викликають емоцію і бажання прокоментувати, краще зробити паузу, та перевірити подану інформацію в декількох джерелах.
Ілюстративне фотоФото: ukrinform.ua
6. Донати: обираємо тих, кому можна було б довірити свою допомогу для військових
У соціальних мережах Куп’янщини, як і України в цілому, усе більше з’являється повідомлень про збори коштів на допомогу ЗСУ. Тому, щоб ваш донат був використаний за цільовим призначенням, варто довіряти свої кошти тільки перевіреним волонтерам.
Ілюстративне фотоФото: myc.news
На Куп’янщині, збори організовують лідери думок, активні громадські діячі, творчі люди, яких більшість земляків знають за їхню активну життєву позицію ще в довоєнному житті. Вони, зазвичай, регулярно звітують про зібрані кошти в соцмережах, і люди їх активно підтримують вподобайками. Якщо Ви не знаєте хто цей волонтер/ка, то якраз серед коментарів під такими публікаціями, можна знайти спільних знайомих і поцікавитися про надійність людини в земляка чи землячки, яких ви знаєте більше.
Якщо виникає бажання допомогти ЗСУ через загальноукраїнські фонди, то перш ніж перераховувати донат, варто перевірити інформацію про них в інших джерелах, наприклад на їхній Фейсбук сторінці, де вони зазвичай викладають інформацію про попередні закупівлі.
7. Не поширюємо інформацію про військових
В інформаційному полі Куп’янщини все частіше з’являються повідомлення про пошук військових, які не виходять на зв’язок зі своїми рідними. Люди публікують фото зниклої людини у військовій формі, надають розлогу інформацію, щодо місця його/її останньої дислокації, військового підрозділу, побратимів. Цього робити категорично не можна.
ПрикладФото: Інститут демократії ім.Пилипа Орлика
По-перше, фейсбук точно не місце для пошуку зниклих людей, а по-друге, замість допомоги родині, можна нашкодити самому військов/ому/ій. Військовослужбовці можуть потрапити в полон, як цивільні, а їхнє фото у військовій формі видасть їх самих, або їхні позиції, і це може спричинити смерть людини.
Зустрівши таку публікацію, варто попередити в коментарях про небезпеку поширення подібних даних та надати інформацію і контакти, де родичам зниклої людини дійсно зможуть допомогти. Зокрема,
- Національне інформаційне бюро. Для звернень щодо військовополонених або військових, місцезнаходження яких невідоме: гаряча лінія цілодобово ‒ 1648; +38 044 287 81 65 (дзвінки з-за кордону); електронна пошта: [email protected].
- Кол-центр із розшуку зниклих безвісти осіб при Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин: 0 800 339 247 ‒ з понеділка по п’ятницю з 9:00–18:00; 095 896 0421 ‒ у вихідні через Viber та Telegram; 099 792 0126 ‒ телефон Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; електронна пошта для звернень: [email protected].
- Центральне агентство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста: телефони: +41 22 730 3600 або +380 800 300 155; електронна пошта: [email protected].
- Об’єднаний центр із пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України: телефони: +38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01 (цілодобово); електронна пошта: [email protected].
- Гаряча лінія Міністерства внутрішніх справ України для родичів загиблих, полонених та зниклих безвісти військовослужбовців. Тут можна залишити інформацію про своїх рідних, отримати психологічну допомогу та роз’яснення щодо прав родичів військовослужбовців: телефон: +38 089 420 18 66.
8. Не поширюємо інформація про себе
Навіть тих, хто вважає, що щастя любить тишу, фейсбук провокує до поширення даних про себе. Здавалось би, безневинні ігри та тести типу "Яка ти квітка?" "Або ким ти була/був у минулому?" пробуджують нашу зацікавленість яскравими картинками і відвертими запитаннями, насправді збирають інформацію про нас самих.
У подальшому зловмисники використовують її для створення ботів, які вже від вашого імені поширюють неправдиву інформацію, роблять психологічні вкиди або звертаються до ваших друзів за фінансовою допомогою. То ж не граємо з вогнем!
Ольга ПОЛТАВЕЦЬ
Юлія ПОЛТАВЕЦЬ
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
