Медіаграмотність: захист від дезінформації

• Поширюйте контент тільки з перевірених джерел. Достовірною вважаються та інформація, яка розміщена на офіційних сторінках або у соціальних мережах державних органів;
• Не вірте повідомленням про припинення боротьби з боку української армії — це типовий прийом рф, для деморалізації українського населення. 
• У випадку зникнення інтернет-звʼязку або коли сторінки державних органів недоступні — вам у допомозі стане суспільне мовлення телеканалу UA: Перший та UA: Українське радіо;
• Ні у якому разі не поширюйте інформацію про переміщення українських військових — у такий спосіб, ви можете нашкодити тим, хто вас захищає.
• Не довіряйте тим повідомленням, у яких розповідається про умисні обстріли мирного населення, які нібито вчинили українські військові;
• Не поширюйте неперевірену інформацію про перебіг бойових дій. Достовірні новини з фронту мають лише органи безпеки й оборони України;
• Патріотичні на вигляд, але сумнівні за змістом повідомлення та заклики, це також дезінформація, запущена агресором.

Захист від дезінформаціїФото: niss.gov.ua

Слідкуйте за інформацією від ДСНС, армії та Уряду на сторінках сайтів чи  у соціальних мережах, тобто більше довіряйте повідомленням державних установ.

Звертайте увагу на те, що у  соціальних мережах, верифіковані, офіційно не підтверджені акаунти, біля назви мають спеціальну позначку — синю галочку.

Ця позначка означає підтвердження від соціальної мережі, що ця сторінка дійсно належить особі чи установі.

СБУ оприлюднила список із 100 телеграм-каналів, роботу яких координує рф. Перелік вказаний на фото.

Споживаючі інформацію, задайте собі декілька питань:

• чому я бачу це повідомлення?
• яке джерело його поширило (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
• хто автор цього повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?

Зверніть увагу на:

• Наявність посилань на джерело інформації;
• Подання фактів чи оціночних  коментарів на підтвердження інформації;
• Коментарі залучених експертів.

Протидія фейкамФото: nato.int

Ознаки маніпуляції:

• емоційно забарвлена подача - "неймовірна" та шокуюча інформація,
• відсутнє першоджерело,
• підозрілий акаунт, який поширює цю інформацію.

Так звані сайти-сміттярки — це ті сайти, які заробляють на дискредитаційних повідомленнях. Користувачі вірять таким сумнівним джерелам інформації, бо в них завжди присутня емоційність: автори і авторки намагаються викликати у читача страх, шок, обурення, і зробити це у такий спосіб, щоб неможливо було оцінити достовірність.

Сайти-сміттяркиФото: facebook.com/behindtheukrainenews

Ознаки такого сайту:

• імітує сайт реального ЗМІ,
• Немає інформації про редакцію сайту (рубрики "Про нас", "Редакція"),
• Контент підозріло однотипний.

1. Свідомо формуйте свій інфо-простір;
2. Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим постійного бездумного перегляду новинних стрічок;
3. Опануйте власні думки та емоції;
4. Обовʼязково перевіряйте всю інформацію в декількох джерелах;
5. Поширюйте повідомлення тільки тоді, коли впевнені в його достовірності.

МедіаграмотністьФото: osvitoria.media

Матеріал створено за підтримки ГО "Інститут демократії імені Пилипа Орлика".

Слідкуйте за нами в Facebook!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!

Безпека ваших гаджетів: як вберегти себе та рідних від шахраїв у соцмережах та браузерах

Інформацію споживай відповідально: не поширюй фейки!