Інформацію споживай відповідально: не поширюй фейки!

Віримо:

• обовʼязково має бути посилання на джерело, на фахівців або на впливових осіб.
• новину викладено грамотно, послідовно, в ній є аргументи, є відповіді на питання, інформація співпадає з власним досвідом.

Вірю чи не вірю? Фото: Купʼянськ.City

Не віримо:

• якщо в новині немає посилання на джерело або згадується хтось або щось, типу того "та мені сусідка сказала";
• до новини виникають додаткові питання, вона виглядає неймовірно через авторські уточнення: Ви ніколи про таке не чули! Так не буває!
• текст викладений з помилками, емоційно та нелогічно.

Кожен споживач має самостійно перевірити достовірність інформації. Ідеальне джерело: офіційне та надійне, але, як виняток із правил, можуть бути й анонімні.

Отримання інформаціїФото: Купʼянськ.City

Основні:     

• Що (відбувається, є предметом новини)?
• Хто (щось зробив чи повідомив)?
• Де(щось відбувалося/відбувається/ буде відбуватися)?
• Коли(щось було чи буде)?

ПитанняФото: Купʼянськ.City

Додаткові:  

• Як (обставини дії)?
• Чому (причини, передумови)?

У ЗМІ — це техніка цілеспрямованого викривлення інформації для формування певної точки зору, певного ставлення до тієї чи іншої проблеми/особи/явища.

НовиниФото: dostup.pravda.com.ua

Як проявляється?

• надання неповної інформації;
• умисне приховування певного аспекту інформації;
• зміщення акцентів у повідомленні;
• висмикування з контексту, перекручування;
• маніпуляції цифрами.

Це форма комунікації, яка має на меті вплинути та змінити ставлення суспільства до певної проблеми та ситуації, явища. Тобто це не випадкова помилка, а цілеспрямована й підготовлена маніпуляція, вплив.

Здебільшого пропаганда побудована на частково правдивій інформації, яка вміло змішана з брехнею.

Зображення пропагандиФото: ms.detector.media

Маркери пропаганди:

• використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити,
• штучне поєднання в одному матеріалі не повʼязаних між собою подій,
• емоційно забарвлена лексика, якою описують людей і явища,
• категоричні вислови,
• заклики до дій.

• використовуйте українську мову для пошуку чогось у Google чи Youtube,
• щоб уникати маніпуляцій, які можуть бути допущені у перекладі матеріалів з іноземних медіа, краще скопіювати текст оригіналу, і самостійно перекласти на українську через "google translate",
• якщо необхідно знайти оригінальне повідомлення в іноземних ЗМІ, то так само введіть ключові слова у "google translate",оберіть мову перекладу і вже тоді шукайте за цими ключовими словами інформацію мовою оригіналу (і далі перевіряйте джерела як у п.2.).

Мова пошуку важливаФото: unian.ua

• За ключовими словами пошукайте, де було розміщено цей текст, якими мовами, чи грамотно написано?
• Перевірте, чи надійні (відомі) сайти?
• Чи є посилання на джерела?
• Перевірте назви організацій, прізвища, імена, посади, тощо,  осіб, які згадуються через Google,YouTube, Facebook та ін. Інформацію перевіряйте на офіційних сайтах структур.
• Перевірте географічні назви
• З’ясуйте, чи можна перевірити факти, які наводяться у повідомленні? Чи могла би бути така історія/подія в реальності? Чи це не жарт?

Пошук правдивої інформаціїФото: ukrinform.ua

У стрічках новин часто зустрічається інформація про нестачу крові. Кров дійсно потрібна, але про це повідомляють офіційні джерела, такі як:

• Міністерство Охорони Здоровʼя
• Український центр трансплант-координації
• Центри крові
• Громадська організація "ДонорUA".

Донорство кровіФото: onclinic.ua

Ознаки фейкових новин:

1. З’являються одразу після трагічної або резонансної новини: наприклад, приліт в місто (є поранені та загиблі).

2. Містять яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику, дуже емоційно забарвлені та викликають паніку й істерію (ТЕРМІНОВО!!! ПОТРІБНА ВАША ДОПОМОГА! ПРИВЕЗЛИ БАГАТО ПОРАНЕНИХ! і т.д.).

3. Такі повідомлення, як правило, містять заклик до дії ("розішли всім знайомим", "скинь у всі групи").

4. Вказане конкретне місце, де "терміново потрібна кров" ("До лікарні N міста N привезли багато поранених!")

5. Масова розсилка через пабліки та канали в соціальних мережах, у той час, як на офіційних каналах (наприклад, МОЗ), нічого  немає про поранених чи потреби в крові.

6. Навіть оригінальне повідомлення, яке поширюють в соцмережах, може бути не свіжим (наприклад, написане кілька місяців тому).

приклад фейку на тему "Донорства крові"Фото: donor.ua

Розʼяснення:

"На поширення закликів здавати кров відреагував сам медзаклад та опублікував спростування на своїй сторінці у фейсбуці. Адміністрація Інституту пояснила, що інформація щодо негайної потреби закладу в донорській крові не зовсім правдива. Так, в Інституті функціонує відділення трансфузіології та здійснюється системний забір донорської крові. У випадку, коли є нагальна потреба в донорській крові або в чомусь іншому (медикаментах, одязі тощо), таку інформацію оприлюднюють на офіційному сайті та сторінках соціальних мереж Інституту. Тому вони просять обережніше ставитися до повідомлень у різних мережевих групах, оскільки ті можуть бути фейковими або спотворювати інформацію", — повідомили в організації VoxCheck, яка займається спростуванням наративів щодо системи охорони здоровʼя.

Як шукати правдиву інформацію та запобігти поширенню фейків

1. Усю актуальну інформацію щодо потреб у крові надають виключно офіційні джерела. З актуальною інформацією можна ознайомитися в телеграм каналі "ДонорUA", оновлену інформацію публікують щопонеділка. 

2. Якщо ви бачите в оголошенні назву міста та заклад охорони здоров’я, зателефонуйте в пункт забору крові і поцікавтеся, чи справді ситуація критична й чи дійсно потрібні донори вказаної групи.

3. Якщо ви переконалися, що оголошення фейкове, повідомте друзям та паблікам, які це репостили. Важливо вчасно зупинити поширення неправдивої інформації.

До нашої редакції часто звертаються люди з проханням розміщувати на наших майданчиках інформацію про зниклих військових. Ми цього не робимо , а чому читайте далі.

Чому Ваші дії можуть нашкодити?

1. Тому,  що військовий може бути в полоні, як місцевий, а не як військовослужбовець. Його фото у формі, яке поширюють близкі і знайомі в соціальних мережах, може спричинити смерть;

2. Тому, що він може переховуватися від ворога в місцевих людей й ходити у цивільному одязі. Розповсюдженням інформації про його зникнення, можна нашкодити не тільки військовому, а цивільним людям.

3. Тому, що він може бути у розвідці, як місцевий, і може виходити з оточення в цивільному одязі.

4. Своїми діями Ви можете просто здати позиції, а це, на жаль, також може призвести до смерті.

Що не можна робити ні в якому разі?

1. Виставляти його фото у військовій формі у соцмережах;

2. Писати про його військову частину чи батальйон;

3. Писати точну останню локацію цієї людини;

4. Тегати його профіль у соцмережах, якщо там є фото у військовій формі.

Ці правила, зможуть зберегти чиєсь життя. Важливо запамʼятати, Facebook не займається пошуком, а може тільки нашкодити.

Отже, якщо військовослужбовець зник безвісти, в першу чергу необхідно звертатися до державних структур. Контакти уповноважених на інфографіці.

Матеріал підготовлений з використанням презентаційних матеріалів від експертів Інституту Демократії імені Пилипа Орлика.

Слідкуйте за нами в Facebook!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!

Антифейк або як розпізнати неправдиву інформацію: корисні поради для земляків

Рік війни на Куп’янщині: фейки від рф і реалії українського життя