"Вісник Купʼянщини" разом з Інститутом Демократії імені Пилипа Орлика закликає до вивчення медіаграмотності жителів прифронтових населенених пунктів. Ми підготували для наших читачів та читачок корисні поради з розпізнавання неправдивої інформації.
З початком повномасшабного вторгнення росії в Україну велика кількість громадян зіштовхнулися з великим виром новин. Перегляд стрічки був 24/7. Згадайте свої емоції, коли кожна новина була про тяжкі бої, "прильоти", ширилося багато інформації, що влада покинула країну і т.ін. Що ви відчували тоді? Напевне, страх, невизначеність…
Щоб не піддаватися паніці та негативному впливу пропаганди, пропонуємо Вам кілька корисних порад, як розпізнати фейк, маніпуляцію або пропаганду та бути інформаційно грамотною людиною.
Що ж таке фейк?
Фейк — це навмисно змінена або вигадана новина. Основні ознаки, що вказують на фейк: анонімність джерел інформації або їх немає зовсім. Інформація надходить з неверифікованих або маловідомих, підозрілих соціальних мереж чи сайтів. Так звані, думки «експертів», тобто представників структур, яких немає реальності. Також фейкові новини збагачені вживанням слів, які спричиняють негативні так і викликають позитивні емоції. Зазвичай вони мають заголовок, що не відповідає суті самої новини.
Трапляється викривлене подання новин, а реальні факти змішуються з неправдою інформацією. Недостовірні фото і відео, які використовуються, як підтвердження інформації і неправильний переклад цитат або коментарів з іноземних джерел — це все є ознаками фейків.
Основний спосіб розповсюдження фейків
Де найбільше трапляються фейки? Звісно, у соціальних мережах. Бо це, так звані платформи, з допомогою яких, можна не тільки швидко обмінюватися інформацією, а і зручно поширювати плітки, чутки та фейки. Памʼятайте, що соцмережі не належать до медіа, і на них не поширюються журналістські стандарти, крім тих акаунтів, які належать безпосередньо редакціям медіа.
Соціальні мережі мають свої правила, однак вони не спрямовані на те, щоб аудиторія могла перевірити правдивість інформації. Саме цим і користуються розповсюджувачі фейків. Легкий доступ та відносна анонімність робить соцмережі найзручнішим інструментом для поширення неправдивої або недостовірної інформації.
Щоб перевірити правдивість новини, необхідно докласти додаткових зусиль. Для цього потрібно уважно прочитати повідомлення, з’ясувати, хто є його автором та спробувати знайти першоджерело отриманої інформації.
Що таке "фотофейк" та як його визначити?
Фотофейк — це підробка фотографії, яку використовують, як доказ того, про що йдеться у тексті. До речі, до них можна віднести і підроблені документи, бо для їх створення також застосовують фоторедактори.
Основними ознаками фотофейків є: реальне фото одного місця/людини представлене, як зображення іншої території/людини, підроблені або редаговані фото з додаванням або затиранням деяких елементів, обрізані фото — частина фото вирізається з контексту, і завдяки цьому значення часто змінюється на протилежне.
Щоб запобігти виникненню паніки, побачивши фото, яке викликає будь-які емоції, необхідно перевірити його через пошук у гуглі. Це легко зробити, якщо ви користуєтесь браузером "Google Chrom". Для цього необхідно правою кнопкою миші клікнути по підозрілому зображенню і вибрати пункт "Знайти це зображення в Google". Якщо це фото вже десь публікувалося раніше, пошукова система його знайде і ви зможете впевнитись, що воно відповідає дійсності або, навпаки, є фотофейком.
Маніпуляція та пропаганда
Маціпуляція — це цілеспрямоване викривлення інформації, щоб сформулювати певне ставлення до тієї чи іншої проблеми. Здебільшого вона подається у неповному обсязі, щоб підштовхнути людину до дій або думок, потрібних маніпулятору.
Характеристика маніпуляцій: неповна інформація, навмисне приховування певного аспекту, зміщення акцентів у повідомленні, висмикування з контексту.
Маніпуляція дуже тісно повʼязана з пропагандою. Основною метою, якої є вплив на ставлення громади до певної проблеми, явищ або груп людей. Пропаганда — інформує, розʼяснює, переконує АЛЕ компрометує та маніпулює. Цей термін використовується здебільшого у негативному значенні. Найчастіше його використовують у таких сферах як, політика та ідеологія. Наприклад, "Вторая армия мира" и"Россия здесь навсегда".
Маркерами пропаганди є використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити. Дієвим фактором є емоційно забарвлені слова, якими пропагандисти описують людей та явища. До пропаганди належать категоричні судження, заміна думки експерта, агітація, заклики до дій, навіювання страху та паніки, психо-емоційний вплив на людину.
Телебачення інструмент для маніпуляцій та пропаганди
Телебачення, являється одним з основних інструментів для маніпуляцій та пропаганди. Головною причина цього — поширення, доступність, і як наслідок популярність.
Телебачення, може, маніпулювати, створюючи інформацію через вибір теми, джерел інформації та візуальних засобів. Основними ознаками фейків на телебаченні є невідповідність картинки до тексту, вживання емоційної лексики, неймовірні та приголомшливі ситуації, підштовхування "героїв" та телеглядачів до певних суджень.
Коли переглядаєте відеосюжет, вслухайтесь у свідчення очевидців — чи є їх словах підтвердження тих тез, які хоче донести нам репортер або ведучий. Він може говорити про загальні речі, які медіа використовують з метою викривлення інформації.
Як приклад можуть бути слова або фрази, вирвані з контексту. Треба звернути увагу і на очевидців — чи не бачили ви його або її раніше у інших репортажах чи новинах.
Маніпуляції у заголовках
Дуже поширені маніпуляції у заголовках газет та сайтів. Заголовок являється дуже важливим елементом статті, його основною функцією, він має вразити читача і змусити прочитати матеріал. На практиці дуже великий відсоток людей читає тільки заголовки, не заглиблюючись у суть новини. Саме цей фактор і використовує пропаганда. Отже, побачили кричущий заголовок, обовʼязково прочитайте матеріал, і тільки після цього робіть висновки.
Думки "експертів"
Такий різновид маніпуляції — подача матеріалів через експертів. Щоб довіряти словам так званого експерта необхідно перевірити, наскільки його коментарі можуть мати сенс. Для цього необхідно перевірити його фаховість з цієї тематики, впевнитися у досвіді роботи. Це можна перевірити наявністю публікацій або коментарів в авторитетних виданнях, переглянути попередні прогнози і оцінки тієї чи іншої ситуації, ознайомитися з репутацією організації, яку представляє експерт.
Опанувавши базові поняття роботи з фейками можна перевірити будь-яку інформацію на правдивість. Але найголовнішою умовою для розпізнавання фейку є критичне ставлення до інформації, яку чуєте, бачите або читаєте.
Інформаційна війна є вкрай важливим елементом протистояння. Довіряйте тільки перевіреній інформації від офіційних джерел.
Матеріал підготовано за сприяння Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
