Коли дізнаюся від волонтерів, що куп’янчани в максимально короткі строки збирають необхідні суми на потреби Захисників і Захисниць, радію — люди, які втратили все, є самовідданими. Коли ж пост у Фейсбуці про підтримку друкованої газети "Вісник Куп’янщини" викликав шквал дзвінків, коментарів та поширень — це надія! Це справжня єдність жителів і жительок Куп’янського району в підтримці земляків, які в силу якихось обставин залишаються в прифронтових населених пунктах і газета для них залишається єдиним каналом доступу до великого інформаційного простору України. Тому поспішаю пояснити, за що змагається міськрайонка й чому все так критично.
Фото: Купʼянськ.Cit
ТОВ РІА "Вісник Куп’янщини" є ініціатором проєкту для конкурсу, який Міністерство культури і стратегічних комунікацій (МКСК) України оголосило для медіа з постраждалих регіонів. Основна мета нашої ініціативи — збереження інформаційного простору Куп’янщини українським, зокрема подальший випуск друкованого видання "Вісник Куп’янщини". До бюджету враховані витрати на друк 16 тис. екземплярів друкованої газети об’ємом 8 сторінок щомісяця, заробітна плата та податки працівників, залучених до підготовки матеріалів. Так як, редакційні колективи були невеликими й у більш спокійні часи, а з війною ситуація стала ще більш критичною, то у виконанні проєкту будуть брати участь колеги з інших редакцій у громадах Куп’янського району. Це забезпечить оперативність і точність інформації, бо хто як не журналісти на місцях найкраще знають достовірні першоджерела і є найближчими до авдиторії.
Крім викликів до кадрового потенціалу, війна додала проблем із логістики в доставці газет, розповсюдженні їх серед читачів та унеможливила й без того, незначні, власні доходи редакцій. І сьогодні замість Укрпошти, надійними партнерами для нас є волонтери та військові адміністрації всіх восьми громад Куп’янського району.
Психологічні навантаження, пов’язані з війною не сприяють якісній журналістиці. На улюбленне заняття з написання матеріалів ми, на жаль, витрачаємо не більше 25 % часу, усе інше — пошук джерел існування. Колеги-журналісти з прифронтових громад розділяють думку, що на сьогодні наше майбутнє тільки в єдності. Тому кожна участь у конкурсах — це дійсно шанс на виживання української преси в громадах Куп’янського району..
У разі відбору нашого проєкту від МКСК України, ми змушені будемо ще й достукатися до наших читачів у прифронтових громадах щодо впізнаваності Вісника. Бо однією з конкурсних умов — є використання у верстці додаткового синього кольору. І щоб донести інформацію в прифронтові регіони ми зобов’язуємося відмовитися від нашого рожевого логотипу. Сподіваємось на те, що своїх журналістів читачі впізнають за почерком, бо люди, які опинилися в умовах обмеженого інформаційного простору довіряють тільки перевіреним і знайомим медіа.
Поряд із нами в конкурсі за життя змагаються 13 видань. Їх важко назвати конкурентами, бо в кожного з нас своя власна авдиторія, яка в більшості випадків складається з внутрішньо-переміщених осіб, земляків, які перебувають на прифронтових територіях та в деокупованих громадах. На голосуванні проєкти із Запорізької області, Сумщини, Миколаївщини та інші.
На жаль, участь — це ще не перемога! Голосування розпочалося 17 квітня замість 14, як зазначалося раніше. У Положенні про мистецькі конкурси вказано, що воно має тривати 5 робочих днів, як бонус для учасників — два вихідні 19–20 квітня, коли голосувати он-лайн можна. Потім буде відбір кращих проєктів конкурсною комісією МКСК України, після чого ініціативні групи мають зробити презентацію свого проєкту в Міністерстві.
У Положенні про організацію та проведення мистецьких конкурсів зазначено, що результати голосування носять рекомендаційний характер і можуть враховуватися Комісією при відборі проєктів. Та передивляючись відгуки й кількість поширень, ми розуміємо, що робимо потрібну справу. Маємо підтримку земляків, і це надихає шукати нові джерела фінансування.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
