26-річну переселенку вигнав із тимчасового житла її співмешканець. 71-річна жінка-впо з Куп’янська потерпає в чужому місті від знущань сусідки. Їм радять не зважати, але чи треба терпіти, зважаючи на складні обставини?
Історію молодої жінки розповіли в поліції, куди вона звернулася і повідомила, що співмешканець, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ображав її, погрожував розправою та провокував бійку.
Щоб уникнути конфлікту, вона залишила квартиру, однак чоловік не впустив її назад до помешкання. Як з’ясувалося пізніше, потерпіла приїхала до Харкова з Куп’янського району та не мала родичів або знайомих, які могли б їй допомогти. Поліцейські доставили жінку до Центру підтримки для постраждалих від насильства, а кривднику склали протокол за статтею 173–2 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Фото: t.me/police_kh_region
"На жаль, такі випадки трапляються і у місцях компактного проживання", — каже Людмила, комендантка одного з гуртожитків, куди заселяють переселенців.
"Люди приїжджають у розпачі від втрат, намагаються "залити" горе горілкою. Потім сварки зі всіма негативними наслідками. Зазвичай, про такі випадки розповідають сусіди, які вже соціалізувалися в нових умовах. Сама ж потерпіла замовчує про інцидент, боїться вдруге втратити дах на головою".
Комендантка радить повідомляти хоча б адміністрацію гуртожитку про погрози чи знущання, а вони знайдуть можливості звернутися до правоохоронців.
Слова співчуття висловили земляки й під публікацією куп’янчанки, яка нині проживає в Кропивницькому. Жінка потерпає від знущань сусідки. З дописів видно, що, на жаль, такі історії не поодинокі. Люди радять не зважати на образи, та продовжувати жити своїм життям. І тільки в одному з коментарів є згадка про те, що це один із проявів насильства, і заради справедливості варто фіксувати факти приниження.
Співзасновниця ГО "Діячки", експертка з гендерних питань Вікторія Кобиляцька пояснює, чому замовчування насильства може мати серйозні наслідки:
"Мовчання — це пастка, в яку потрапляє людина, яка почувається скривдженою, самотньою й безпорадною. Насправді це шкодить не лише постраждалим, а й суспільству загалом. Бо коли люди мовчать, це дозволяє кривдникам уникати відповідальності, а насильство стає частиною нашого життя, фактично легітимізується. Особливо це небезпечно у складних обставинах, як-от під час війни, коли жінки та чоловіки, які втратили дім чи близьких, стають більш вразливими до будь-яких форм насильства.
Мовчання посилює ізоляцію постраждалих і створює ілюзію, що допомоги немає. Натомість звернення до поліції, соціальних служб чи організацій, які працюють із постраждалими, часто стає першим кроком до відновлення власної безпеки. І що дуже важливо — це надсилає чіткий сигнал кривдникам, що їхні дії не залишаться непоміченими. Бо зло мусить бути покараним. Тому як би складно не було, важливо знаходити в собі сили говорити та звертатися по допомогу".
Якщо людина потерпає від будь-якої форми насильства, варто звернутися до поліції: подати заяву в найближчому відділенні або зателефонувати за номером 102. А також звернутися до Системи безоплатної правової допомоги (БПД).
Юристи проконсультують щодо ваших прав, допоможуть підготувати звернення до поліції та організувати захист у суді. Для отримання правових послуг можна звернутися до регіональних центрів або скористатися онлайн-ресурсами.
Крім того, деякі категорії громадян мають право на представництво в суді за кошти держави, зокрема:
- Люди з низьким доходом (до 6056 грн/міс для працездатних; для пенсіонерів — 4722 грн);
- Внутрішньо переміщені особи;
- Особи, постраждалі від домашнього чи гендерного насильства;
- Ветерани війни та члени сімей загиблих ветеранів;
- Діти.
Юристи і психологи закликають не залишатися наодинці з проблемою!
Кожна людина має право на безпеку та гідне ставлення. А оперативні дії можуть зберегти здоров’я та навіть життя.
Ольга ПОЛТАВЕЦЬ
Матеріал створено в партнерстві з Волинським прес-клубом.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
