Взаємодія з тваринами в умовах війни вимагає не тільки тепла серця, а й неймовірної сміливості, рішучості та професіоналізму. Про це – історії кінологині, волонтерки та небайдужої мешканки Кругляківки, чиї справи демонструють силу й відвагу в найтемніші часи.

Кінологічна служба зазвичай вважається діяльністю чоловіків, адже робота передбачає ризик, фізичну витривалість і технічну підготовку. Проте хто сказав, що жінкам це не під силу? Кінологиня Укрзалізниці Тетяна Кириченко разом із бельгійською вівчаркою Дашою патрулюють Харківський вокзал із 2023 року.

У прифронтовому місті-мільйоннику залізничними перевезеннями користуються сотні військовослужбовців, а тому кінологічна служба працює в цілодобовому режимі, щоб не тільки охороняти правопорядок, а й шукати заборонені речовини та вибуховонебезпечні предмети. Саме таку поклажу навесні 2024 року відчула Даша в кущах ялівцю. Собака зацікавилася знахідкою, а коли Тетяна викликала поліцію, то вдалося виявити магазин із набоями і гранати. Так, вихована Тетяною Даша, отримала відзнаку "Чотирилапі захисники".

"Вівчарці півтора роки, я її треную з 5 місяців, — розповідає кінологиня. — Команди надаю німецькою мовою, бо вони більш звучні, короткі і зрозуміліші для собаки. Я поставила її на деякі запахи заборонених речовин. Даша шукає небезпечні предмети — вона із завмиранням це робить: сідає, або лягає поряд, може просто завмерти на місці".

При патрулюванні вокзалу Тетяна Кириченко дозволяє людям поспілкуватися із підопічною.

"Даша соціалізована, не кидається на інших собак чи людей. Поки пасажири гладять її, вона їх обнюхує. Продовжує виконувати свою роботу".

Без слів розуміти своїх підопічних змогла і волонтерка Наталя. У минулому викладачка й тележурналістка, долучилася до роботи в "Доброму домі", що організований у Фельдман еко-парку в Харкові. З 2014 Наталя їздила до військових на фронт, влаштовувала концерти та підтримувала їхній моральний дух. А коли сама відчула потребу в психологічній допомозі, прийшла доглядати за тваринами. Кожні вихідні вона прибирає територію "Доброго дому", гуляє із собаками, доглядає за котами, яких у великій кількості волонтери вивозять із прифронтових територій.

"Я вигулюю в середньому шість "студентів". Я їх називаю "студентами", бо вони все розуміють. Однак у їхніх очах стільки горя, що крім безмежної любові до тварин, треба мати ще і співчуття. Коли я сказала, що тваринам потрібні теплі речі, небайдужі люди мені нанесли пів будинку", — каже пані Наталя.

"Повідки потрібні, ошийники, а краще всього на диван — додому! Тебе обов’язково заберуть, у тебе знову буде родина", — запевняє волонтерка чергову безпритульну собаку.

Зазвичай, підопічні Наталі — сторожові собаки, які звикли охороняти майно господарів. Якщо маленьких чотирилапих друзів переселенцям ще вдається забрати із собою, то великих просто відпускають і їхня доля вирішується небайдужими волонтерами або військовими. І це добре, якщо вони опиняються в притулках, де такі люди, як пані Наталя, долаючи страх спілкування з новими знайомими, знаходять час не лише на догляд, а й на соціалізацію тварин в нових умовах.

Не менш зворушливою є історія евакуації косулі. Мешканка Кругляківки проявила неабияку стійкість, коли, евакуювавшись разом із мамою, замість речей узяла із собою приручену дику тварину. Дитинча косулі принесли військові навесні минулого року.

"Хлопці з нуля, кажуть, у нас дуже сильно стріляють, вона боїться, пищіть. А у вас корівка, може вигодуєте", — згадує небайдужа жителька Куп’янщини. Я назвала її Пискля.

Косуля підросла, почала виходити погуляти, однак, коли після посилення обстрілів, родина вирішила евакуюватися, залишити підопічну в дикій природі під обстрілами люди не змогли. Незважаючи на небезпечний евакуаційний маршрут, волонтери погодилися відвезти тварину в Екопарк, куди жительки Кругляківки приходять, щоб пригостити чотириногу землячку.

Ці історії – про людяність, витривалість і любов до тварин. Про взаємодію і взаємопідтримку "без слів", але з глибоким розумінням.

Ольга ПОЛТАВЕЦЬ

Матеріал створено в партнерстві з Волинським прес-клубом.

Слідкуйте за нами в Facebook!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!

Ми з України #15. Патрон, Термінатор, Шафа, Ніколь: наші улюбленці під час війни ВЕЧІР 5,03 тыс. подписчиков Вы подписаны 33 Поделиться