Війна змінила життя не тільки людей. Воєнні дії суттєво вплинули й на життєдіяльність тварин. І якщо люди — мешканці прифронтових громад, намагаються самостійно подолати виклики або, хоча б, звернутися за допомогою, то чотирилапі страждають мовчки. І це вже виклик для суспільства проявити свою гуманність у такі непрості часи. Яка допомога потрібна тваринам, що залишаються під обстрілами і хто небайдужий до їхніх проблем розповідаємо далі.
Через окупацію, обстріли та небезпеку більшість жителів Куп’янського району змушені були покинути рідні домівки. Лише дехто зміг забрати із собою та прилаштувати на новому місці своїх улюбленців. Однак, значна частина домашніх собак та котів залишилася на вулицях покинутих міст і сіл.
Волонтери займаються стерилізацією, а зоозахисники ініціюють створенні зоополіції
"Основне завдання зараз запобігти розмноженню безпритульних тварин", — вважає зооволонтерка Вікторія, яка в Куп’янську знає чи не всіх безхатьків.
Фото: facebook.com/Вікторія Кручина
Маючи досвід стерилізації котів та собак ще з 2016 року, Вікторія продовжує цю роботу й у деокупованій громаді. Вона організовує відлов тварин та майже щотижня винаймає машину для їхньої доставки у ветлікарні обласного центру. Весь день витрачає жінка в очікуванні закінчення операцій у всіх тварин, а потім повертає їх на місця їхнього помешкання .
Фото: facebook.com/Вікторія Кручина
Наразі зоозахисниця вважає, що невідкладним питанням є і створення в Україні підрозділів зоополіції. Для цього вона підтримала ініціативу колег з інших регіонів, які створили й підписали Петицію на сайті Кабінету Міністрів України. Замість необхідних для розгляду 25 тис. підписів документ зібрав майже 27 тис.
"Є випадки жорстокого поводження з тваринами і в нашому місті, — розповідає Вікторія, — іноді їх труять, морять голодом, зовсім не годують. По кожному випадку, який мені відомий, я викликала поліцію, однак вони просто "відморожуються". Іноді представники поліції, навіть, не знають законів, які захищають тварин і за які дії передбачено покарання. Зазвичай справу просто не відкривають за відсутністю складу злочину", — зауважує куп’янська зоозахисниця.
Поки готувалася стаття, на сайті КМУ з’явилася відповідь на вищеназвану Петицію. Посадовці вважають недоцільним створення підрозділів зоополіції, бо статистичні дані зібрані за період 2021 — 2024 роки свідчать про незначну кількість звернень, пов’язаних із жорстоким поводженням із тваринами. Питома вага таких заяв до поліції в загальній кількості правопорушень складає менше 1 відсотка.
Кіт відмовився покинути руїни будинку: заради нього допомога надходить із-за кордону
Однак не тільки зоозахисники, а й інші небайдужі люди не залишають чотирилапих наодинці з їхніми проблемами. В Олени ворожий снаряд влучив у будинок. Разом із господарями під завалами загинули дві собаки. Ще двох улюбленців волонтери вивезли до дівчини за кордон. Покидати зруйноване подвір’я не хоче кіт, якого сусіди намагалися виловити для евакуації, але він втікає від людей і знову повертається на руїни.
Заради кота Олена стала зооволонтеркою. Вона оголошує збори на корма для тварин, потім перераховує їх у зоомагазини в місті Харків. Тримаючи постійний зв’язок із волонтерами, дівчина повідомляє їм про трансакції, а вони отримують товари в магазині і везуть у прифронтове село.
Годувати кота Олена попросила місцеву волонтерку, Зінаїду Миколаївну. Їй і доставляють корма з Харкова. У період воєнного стану жінка доглядає ще 28 собак та 33 кота, і пухнаста родина на її подвір’ї тільки збільшується.
Песики за якими доглядає Зінаїда Миколаївна
Зоозахисниця говорить, що відразу після деокупації вона співпрацювала з одним із міжнародних благодійних фондів для тварин. Навіть була зареєстрована в них на сайті та отримувала гуманітарну допомогу для пухнастиків. Потім жінка познайомилися з американцем Девідом, який приїжджав до них у село, і також дуже добре допоміг харчами для підопічних. Наразі допомога надходить тільки від Олени, та на свою мізерну пенсію Зінаїда Миколаївна купує корм та перемелює зерно на крупу, щоб варити тваринам їжу.
"Із собаками мені простіше, я кашу зварю, розмішаю з бульйоном, звареним на курячих головах або лапах, хліб, сухарі, усе добре їдять. А от із котами проблема. Вони "пусту" кашу їсти не хочуть. Уже згодувала їм всю гуманітарку, консерви які були. Військові інколи привозять харчі, а буває родичам замовляю, щоб у Харкові купували їжу в пакетах, вони також передають",- розповідає зооволонтерка.
Корм для тварин доставили волонтери
Два рази на тиждень Зінаїда Миколаївна виїжджає на Ківшарівку, щоб купити курячий потрох для бульону. Двічі на день, крім годівлі тварин у дворі, жінка обходить сусідські подвір’я, де залишилися чотирилапі. Залишає пухнастикам їжу, слідкує за їхньою поведінкою та станом здоров’я.
"Часу не вистачає, бо поки всіх обійдеш, а зараз навесні ще додалося роботи на городі. Однак, саме догляд за тваринами мені допоміг подолати депресію, у якій я опинилася після загибелі чоловіка і брата. Щоранку я змушувала себе підійматися, бо треба було йти годувати підопічних, треба було щось робити, а так, мабуть, я б і з ліжка не підіймалася після всього пережитого… Тварини рятують нас, а ми допомагаємо їм…"
Та не лише годівля займає час. Зінаїда Миколаївна навчилася розпізнавати захворювання котів та собак. Про всяк випадок, замовляє та носить із собою зооветеринарні медпрепарати.
"Інколи односельці приходять, консультуються: якщо їхні тварини занедужали, ділюся ліками й із ними. А можу й першу допомогу надати, якщо якесь нескладне захворювання. У літній період найчастіше доводиться лікувати від бліх та кліщів. Підшкірний кліщ дуже розповсюджена хвороба. Намагаюся всіх приручених тварин утримувати у дворі, щоб уникнути небезпечних хвороб, які виникають при контакті з дикими тваринами".
Сказ поширюють лисиці: зооветеринари радять господарям бути уважними
У порівнянні з довоєнним періодом на прифронтових територіях почастішали випадки сказу. За інформацією Держпродспоживслужби в першому кварталі поточного року в Куп’янському районі виявлено 4 випадки сказу — один у кота в три в собак. Населені пункти, де зафіксовано захворювання оголошуються неблагополучними. Наразі такими залишаються Гетьманівка та Зорянське Шевченківської громади. Уже оздоровлено епідситуацію в селах Раївка на Шевченківщині та Гусинка Кіндрашівської громади.
Вакцинація тваринФото: t.me/khdpssgovua
У 2022 році Держпродспоживслужба не реєструвала сказ у тварин через окупацію території. Найскладніша ж ситуація з епідоточенням тривала з липня до грудня 2023 року. Упродовж шести місяців на території Куп’янського району було зареєстровано 15 випадків сказу у тварин. Страшне захворювання виявлено в 5 котів, 6 собак, однієї куниці, однієї кози і двох особин великої рогатої худоби.
"Джерелом сказу на території району й області в цілому, зазвичай є червона лисиця", — розповідає начальник відділу протиепізоотичної роботи ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області Євгеній Тіняєв.
— На сьогодні діє заборона полювання, а через це чисельність лисиці зростає. Одним із заходів боротьби зі сказом є регуляція чисельності цих тварин. Кожен рік, у листопаді і грудні, мисливці повинні регулювати чисельність цих особин та приводити її до норми 0,5 голови на 1 тис. га. Однак наразі є території, де й у два, і в три й у чотири рази чисельність лисиці переважає ту норму, яка зазначена в нормативних документах.
Як зазначає фахівець, у 90 % випадків, зафіксованих на Куп’янщині, збудником сказу є саме дикі тварини, а особливо лисиці. Людина може й не помітити, коли дичина забігала у двір і уразила свійську худобу. Покусів людей дикими тваринами не було, тому держпродспоживслужба не досліджувала захворювання сказом безпосередньо в представників виду червоної лисиці.
Євгеній Тіняєв застерігає, що сказ — це небезпечне захворювання, яке є невиліковним. Зараження передається слиною через укуси тварин. Хвороба має дві форми прояву — тиху й агресивну. Тиху форму важко розпізнати, але її признаком є раптова смерть тварини. Більш часто зустрічається агресивна форма сказу, коли в перші дні захворювання тварина відмовляється від їжі, має пригнічений настрій, а потім у неї проявляються ще й нервові ознаки, такі як слинотеча, можливі також гідро- або світлофобія. Особина стає агресивною, кидається на людей. Якщо вже наявні клінічні ознаки захворювання, то людина або тварина, на жаль, помирає.
"Щодо профілактики, то одним із дієвих засобів є щорічна вакцинація домашніх тварин проти сказу. Зробити щеплення можна в будь-якій державній ветеринарній установі на території Харківської області. На сьогодні вакцина є в достатній кількості і вона безкоштовна. Імунітет наступає на 14–20 день після вакцинації і тримається впродовж року після процедури", — зазначає фахівець.
Вакцинація тварин Фото: t.me/khdpssgovua
Представник Держпродспоживслужби нагадує, що при неадекватній поведінці тварин та проявах агресії, господарю необхідно звернутися до фахівців зооветеринарної служби. Спеціаліст виїжджає на місце, оглядає тварину і якщо виявить підозру на сказ, то має її ізолювати, щоб упродовж 10 днів спостерігати за тим, що відбудеться із цією особиною. Якщо тварина хвора на сказ, то вона загине. У такому випадку, для людей і тварин, які були в контакті проводиться вимушена вакцинація.
Відділи Держспоживслужби наразі працюють у селищах Шевченкове та Великий Бурлук. У Дворічній та Куп’янську через безпекову ситуацію державні ветлікарні не відновили роботу, але в разі потреби, спеціалісти із Шевченкового та Бурлука виїжджають у населені пункти інших громад Куп’янського району.
Ольга ПОЛТАВЕЦЬ
Юлія ПОЛТАВЕЦЬ
Допомогти тваринам у Куп'янську та в селі Подоли можна на картки волонтерок:
- Кручина Вікторія
ПриватБанк 5168 7456 5030 3792
PayPal [email protected]
- Садовська Олена
ПриватБанк 4149499155382433
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
