Харківську вересневу операцію Збройних Сил України назвуть унікальною, адже це була блискуча перемога в наступі отримана над ворогом, який переважав в озброєнні та особовому складі. За час контрнаступу - з 6 по 16 вересня - на Харківщині від окупантів звільнено 421 населений пункт та понад 8 тисяч квадратних кілометрів території. За даними Генштабу, за рахунок швидкого прориву фронту вдалося мінімізувати втрати українських військових. Співвідношення склало 1:9, а то й 1:10. Дана зразкова кампанія стала взірцем для військових всього світу.
Деокупація
11 вересня минає рік як славні воїни Збройних Сил України звільнили від рашистських окупантів Великий Бурлук та населені пункти Великобурлуцької громади.
Згадуючи події того дня, люди до цього часу не можуть стримати сліз – переповнюють емоції. Чимало краян думали, що деокупація відбудеться після звільнення Криму. Ніхто не очікував такого блискавичного військового дійства, яке поставили на сцені війни наші супер-герої.
Коли люди побачили українських військових, техніку, мічену білим хрестом, яка рухалася не в глиб країни, а до кордону країни-агресора, вони плакали і кричали, сміялися, обіймали один одного і втомлених, виснажених хлопців. Мешканці намагалися чимось віддячити визволителям за той неймовірний подарунок ціною в життя. Несли все, що мали: молоко, мед, кавуни, варили вареники, борщ, пекли хліб. Якою ж солодкою була та свобода! "Рідні, ви вільні!" - зоріло з плакатів, розклеєних на стінах магазинів. Вільні!
Плакати на стінах магазинівФото: Людмила Склярова
Воїни того дня стрімко промчали вслід за окупантами, які ще звечора накивали п’ятами… і настала незвична моторошна тиша. Безвладдя.
Відновлення
Із 12 вересня почала відновлювати свою роботу місцева влада. Начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації Віктор Терещенко згадує:
"На той момент не було ні наших військових, ні поліції. Окупанти поспіхом виїхали і залишали за собою страшенний безлад в усіх приміщеннях, де вони облаштувалися, думаючи, що то назавжди. Відчинені двері всіх організацій і установ спонукали й ласих до чужого (навіть не зважаючи на можливі розтяжки, які міг залишити ворог) тягти все, що той не встиг поцупити".
В ті перші дні було надзвичайно важко і складно. Підтримали та допомогли у становленні роботи місцеві активісти. А через три дні прибув зведений поліцейський загін із західних областей України. До них долучилися наші поліцейські, які залишилися вірні присязі та народу України. Почали налагоджувати роботу з ними: патрулювання, обстеження, фільтрація та інші заходи.
Рашисти за час перебування на території громади, зруйнували налагоджену систему роботи установ та організацій. Постала гостра проблема з державними виплатами – заробітною платою, пенсіями. Не працювали ні банки, ні банкомати, взагалі не було пенсійного фонду. А через кілька днів окупанти вимкнули на території громади електроенергію, подачу якої через пошкодження підключили до своєї лінії. Не стало ні мобільного, ні проводового інтернету. Вся мережа провайдерів Istec, Kronos, Укртелеком пошкоджена і потребувала відновлення. Магазини і торгові точки не працювали. В асортименті - залишки рашистської продукції. А в зв’язку з відсутністю логістики (дороги до Харкова) виникла нагальна потреба в гуманітарній допомозі – це і продукти харчування, і засоби гігієни.
Слід зазначити, що з колективу селищної ради у тому складі, який був до війни, залишилася третина працівників, з якими і розпочали відновлювати життєдіяльність громади. Працювали зранку до пізнього вечора, без перерви. Поступово усували проблеми. Давалося все це нелегко. Ситуація в громаді залишалася напружена, росіяни чи не щодня обстрілювали населені пункти Великобурлуччини. Місяць не було світла, проблеми з газом. Багато об'єктів інфраструктури заміновані. Поліція з саперами працювали в тандемі.
За допомоги активістів наводили лад у засмічених рашистами закладах культури, освіти та інших. Активно до роботи долучився відділ благоустрою селищної ради та КВКП "Водоканал".
Відновлення роботи пенсійного фонду стало пріоритетним. Виділили для них приміщення, перевезли архіви, але відсутність зв’язку заважала доступу до реєстрів. За певний проміжок часу колектив даної установи вирішив питання з Starlink – системою доступу до широкосмугового інтернету, що посприяло пришвидшенню початку роботи.
Селищній раді на першому етапі надала два Starlink Куп’янська районна військова адміністрація, що теж стало суттєвою підтримкою на шляху відновлення.
Поступово почала надходити гуманітарна допомога. Спочатку її було не так багато, але намагалися всім розділити на домоволодіння як у Великому Бурлуку, так і по населених пунктах громади. Тут займалися старости, які продовжили роботу в округах. Необхідні ліки для центральної лікарні громади доставляли через Шевченкове, Базаліївку, Лебеже – з’явилася дорога на Харків. Так поступово почали налагоджувати життя в громаді…
На засадах людяності
"13 вересня працівники відділу соцзахисту вийшли на роботу майже у повному складі, - говорить начальник загального відділу Великобурлуцької селищної ради Світлана Ромаза. - Ніхто з них не пішов на співпрацю з "новою окупаційною владою". А 19 вересня надійшла перша гуманітарна допомога від нашого земляка Володимира Кордика. Як ми зраділи!"
Згодом до нас дісталися три мікроавтобуси із засобами гігієни, ліками, памперсами, дитячим харчуванням. Цей дорогоцінний вантаж ми намагалися розділити порівну, за потребою. Медикаменти відправили до місцевої лікарні та Центру ПМСД. Благодійний фонд "ADRA Ukraine" почав доставляти хліб. Нашій громаді допомагали не лише благодійники, а й звичайні люди. Фуру, навантажену овочами, фруктами, горіхами, консервацією, одягом і не тільки, ми отримали від Чуднівської громади з Житомирської області. То була суттєва підтримка. Відтоді постійно надходила допомога від благодійних і громадських організацій. Люди допомагали нам, а ми мешканцям сусідньої Вільхуватської громади: ділилися ліхтариками, бо там тривалий час не було електроенергії, та іншим вкрай необхідним.
Працівники селищної ради та її підрозділів, територіального центру, співробітники ДСНС, за допомоги місцевих мешканців, займалися розвантаженням наданої допомоги. Велика вдячність їм і небайдужим сільгоспникам громади, які надавали техніку та складські приміщення для зберігання гуманітарної допомоги. Ми її розподіляли, складали списки мешканців, які залишилися в громаді. Працювали без світла, в холодному приміщенні, людей зверталося багато.
Почали приймати переміщених осіб. Спершу - з Вільхуватської громади, де вже почалися обстріли. Дуже боляче було слухати розповіді про те, як старенькі пішки виходили з торбинкою з рідної хати в безпечному напрямку – до нашої громади.
На підводах тікала від обстрілів багатодітна сім’я, а перед себе гнала худобу - спасіння і порятунок під час лихоліття. Внутрішньо переміщеними особами стали мешканці прикордонних сіл. Кожного дня по 4-5 сімей. Люди всі плакали, їх трясло, як у пропасниці, бо декому "смертоносні подарунки" потрапили в будинки. Ми були не лише соцпрацівниками, а й психологами.
Хтось приносив верхній одяг, хтось білизну, підшукували житло. Кожного дня ми переживали разом з людьми. Важкою видалася зима, але вистояли, робили все належне, щоб полегшити життя мешканцям своєї і сусідніх громад. Від початку деокупації наша громада отримала понад 1030, 6 тонн гуманітарної допомоги.
Гуманітарна допомога у Великобурлуцькій громаді після деокупаціїФото: Людмила Склярова
А навесні колектив селищної ради в центральному парку селища Великий Бурлук разом із працівниками благоустрою висадили молоді саджанці дерев, демонструючи жагу громади до життя і Перемоги.
Добро із щедрих рук
"Дійсно, в перші місяці деокупації нашу громаду підтримали благодійники з України, - додає Галина Костенко, директорка КУ "Територіальний центр соціального обслуговування населення" Великобурлуцької селищної ради. - А наприкінці грудня 2022 року ми зустрічали представників Польської гуманітарної акції - Polska Akcja Humanitarna (PAH), котрі реалізували проєкт "Невідкладна продовольча допомога населенню, яке постраждало від конфлікту в Україні" за фінансової підтримки Всесвітньої Продовольчої Програми (WFP). Партнерами проєкту були ГО "Центр розвитку місцевого самоврядування" та ГО Польсько-українська аграрна асоціація. Продуктові набори отримали вразливі категорії населення нашої громади, а саме: внутрішньо переміщені особи (60+), люди з обмеженими можливостями, багатодітні сім`ї, одинокі мати (батько), діти сироти. Благодійну допомогу нам також надали Громадська організація "Звичайні люди" , ПП "Європейська солідарність" Хмельницької області, Благодійний фонд "Ліга добра" , релігійні організації, Благодійна організація "Благодійний Фонд "Global Empowerment Mission", американський некомерційний фонд Word Central Kitchen, Благодійний фонд PIN UP Foundation та інші.
Протягом року найнеобхідніші продукти надходять до жителів громади завдяки співпраці Великобурлуцької селищної військової адміністрації з нашими партнерами Організації Об’єднаних Націй з питань надання харчової допомоги - Всесвітньої продовольчої програми (WFP) в рамках проєкту: Екстрена продовольча допомога, постраждалому населенню України за підтримки WFP та ADRA Україна й Товариства Червоного Хреста України та за координації Харківської обласної військової адміністрації і Куп’янської районної військової адміністрації.
Гуманітарна допомога для жителів Великобурлуцької громадиФото: Людмила Склярова
В епіцентрі уваги залишаються вразливі категорії населення - внутрішньо переміщені особи , багатодітні родини, люди похилого віку, особи з обмеженими можливостями. Продуктовими наборами забезпечується кожна родина громади. Співпраця з благодійниками не припиняється.
Минув рік
За словами начальника Великобурлуцької селищної військової адміністрації Віктора Терещенка, громада живе і працює в умовах військового стану. Функціонують установи та організації, банки, аптеки, пошта, торгові точки. Працівники благоустрою наводять лад на території, щоб створити для людей, які живуть під постійними сигналами повітряної тривоги, а то й обстрілами, затишок.
Є певні проблеми з хлібом, засобами санітарії, гігієни у віддалених населених пунктах. Для забезпечення мешканців всім необхідним, селищна рада продовжує працювати з благодійними фондами, громадськими організаціями.
Щодо зв’язку: Укрпоштою прийнято рішення закрити стаціонарні поштові відділення в населених пунктах громади. Пересувні відділення, якими намагаються замінити стаціонарні, не забезпечують весь спектр послуг і спричиняють певні незручності для населення. Щоб стабілізувати ситуацію, селищна рада надіслала листи-звернення до керівників всіх рівнів і чекає на відповідь.
"Громада готується до роботи в осінньо-зимовий період. Зважаючи на близьке сусідство з країною-агресором, зима буде складною. Готуємо до експлуатації котельні та топкові, намагаємося передбачити, на стільки це можливо, всі варіанти на рахунок надзвичайних ситуацій. Розпочато підготовку автомобільних доріг до обслуговування в осінньо-зимовий період".
Стосовно доріг, треба розуміти, що живемо ми в режимі військового стану, в режимі війни. Звернулися із запитом до обласної військової адміністрації щодо ремонту нашої основної дороги - до Печеніг. Нам обіцяють до кінця року провести аварійний ремонт на даному відрізку. Капітальний ремонт місцевих доріг, розуміємо, поки ще не на часі. Хоча є проблеми у пересуванні швидкої допомоги, наших людей, наприклад, до Шипуватської громади і не тільки. Вирішувати це питання будемо за допомоги і підтримки Харківської облдержадміністрації і держави в цілому.
Певні проблеми є в роботі організацій, установ, підприємств - і це кадровий голод. Не вистачає бухгалтерів, фахівців інших професій - люди виїхали. До повномасштабної війни у громаді мешкало 14,5 тисяч жителів, а наразі зареєстровано - 9200 з вимушено переміщеними особами, більшість з яких мігрує.
"Робота селищної ради – це щоденна, копітка робота з людьми і для людей. Попри всі складнощі сьогодення, повномасштабну військову агресію російської федерації, громада тримається і працює на Перемогу", - підсумував Віктор Терещенко.
Записала
Людмила Склярова
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
