Ольга Козирєва має не один рік досвіду роботи у місцевому самоврядуванні. В 2005 вчительці місцевої школи односельчан/к/и довірили очолити громаду. Два скликання жінка відпрацювала головою Петропавлівської сільської ради, а після децентралізації, очолила об’єднану територіальну громаду. Наразі Ользі Козирєвій доводиться здобувати ще й досвід роботи начальницею сільської військової адміністрації, адже поряд із громадою проходить лінія зіткнення.
"Складно було робити перші кроки на занедбаній сільській території, непросто було і об’єднати сусідні громади в ОТГ, тому в 2020 році після закінчення процесу децентралізації здалося, що все найскладніше ми вже пережили", - згадує Ольга Козирєва.
Петропавлівська громада долала довгий шлях децентралізації в Україні та врешті-решт, об’єднавшись із сусідніми Кислівською, Піщанською та Ягідненською сільськими радами створила об’єднану громаду. Відчувши можливості розквіту й розбудови, що відбувалися впродовж двох років перед повномасштабною війною, люди знову розділені. Однак цей поділ більш страшний і жахливий: після шести місяців окупації через громаду пролягла лінія фронту і вже десять місяців люди потерпають від вогню окупантів.
Наслідки обстрілівФото: facebook.com/nestevik
З 4927 місцевих жителів, у громаді залишається 582 людини. На майже повністю зруйнованій території працює начальниця Петропавлівської сільської військової адміністрації Ольга Козирєва.
Під час окупації жінка змушена була евакуюватися, бо загарбники, разом із місцевими поплічниками, неодноразово наполягали на співпраці, то ж після декількох тижнів російського "підвалу", голова Петропавлівської громади виїхала із села на більш безпечну територію.
"Поки окупанти ще не зайшли в село навесні 2022 року, ми встигли почистити компʼютери адміністрації — видалити прізвища людей, які пов’язані із ЗСУ", — згадує очільниця громади.
Однак уже з перших днів деокупації Ольга Козирєва знала ситуацію в громаді. Президент України призначив її начальницею Петропавлівської СВА.
Відразу після повернення співпрацювала з волонтерами, які розпочали евакуацію людей із небезпечної території.
"На той час в селі зовсім не було зв’язку та інтернету, то ж зрозуміти, чого потребували жителі, допомогли тільки родичі петропавлівців. Об’єднавшись у єдину вайбер-спільноту, молоді люди з Петропавлівки збирали посилки від своїх до своїх та доставляли їх у громаду, забираючи звідти людей з інвалідністю, дітей, лежачих хворих, багатодітні родини, — каже очільниця громади.
— Згодом в села почала приїздити й Укрпошта - старші люди потребували виплати пенсії, яку не мали змоги отримувати з березня 2022 року. Разом із військовими ми супроводжуємо листонош, адже пересуватися з грошима в селах, що постійно під обстрілами, дуже небезпечно".
Основним же завданням очільниці громади на сьогодні є забезпечення людей, які залишаються в селах, гуманітарною допомогою — продуктами харчування та ліками. До цієї роботи долучаються земляки, вони разом доставляють гуманітарку людям похилого віку та лежачим хворим. Через постійні обстріли в деякі села навіть гуманітарну допомогу неможливо довезти.
З огляду на безпекову ситуацію, місцеві волонтери й волонтерки допомагають розбирати завали після прильотів, рятувати пошкоджене житло.
"Серце розривається від того, якої шкоди завдали російські нелюди населеним пунктам. Вони зруйнували все те, чим громада пишалася і що з любов’ю створювали жителі сіл. Значних руйнацій вже зазнали будівлі закладів освіти, ФАПи, будинки культури, клуби, сільські музеї та бібліотеки. Пошкоджена, нещодавно відбудована адмінбудівля на центральній садибі, постраждав центральний парк та родзинка села — парк з фонтаном закоханих, — сумує очільниця громади.
— Наш патріотичний барельєф на фасаді будинку культури зруйнувала "тимчасова влада" ще в період окупації, а от відремонтований у довоєнні часи тир, розташований у підвальному приміщенні школи, став прихистком під час обстрілів".
Фасад будинку культури До та Після окупаціїФото: Купʼянськ.City
Сама ж Ольга Козирєва, перебуваючи на території, майже не знімає захисне спорядження, бо обстріли з різних видів зброї можуть початися в будь-яку мить.
"Коли шум вибухів трохи затихає, здається, що й війни немає. У такі хвилини, важко усвідомити, що зовсім поряд окупанти, які створюють жахіття для цивільних людей. Гляну навколо й не впізнаю своє село — скрізь руйнації і небезпечно навіть покосити бур’яни", - зауважує очільниця громади.
До повномасштабного вторгнення в громаді працювало майже 50 сільгоспвиробників, були магазини і ФОПи у сфері надання побутових послуг населенню. Крім наповнення місцевого бюджету, більшість із них допомагала технікою для впорядкування території громади.
"На той час коштами місцевого бюджету ми змогли закінчити прокладання системи вуличного освітлення. Зараз же в бюджеті нуль, а всі роботи доводиться виконувати переважно руками. Виживати допомагає лише вирівнювальна дотація з державного бюджету", — розповідає начальниця сільської військової адміністрації.
Цього сезону жодне сільськогосподарське підприємство на території громади не засівало свої землі через суцільні замінування. Є такі, що не встигли зібрати минулорічний урожай. На підприємствах зруйновані всі виробничі потужності. Пошкоджена сільгосптехніка, будівлі та заміновані посівні площі.
Вже майже рік жителі Петропавлівської громади не мають електрики та газу у своїх оселях, користуються водою з криниць, а у зимовий сезон опалювали житло дровами.
"Повернути людям усі блага цивілізації зараз, на жаль, намає жодної можливості: зруйновані газогони та електромережі на тій місцевості, що ще перебуває під окупацією або під обстрілами, тому енергетики й газовики не мають доступу до своїх потужностей, щоб усунути пошкодження", — розповідає голова громади.
Однак у весняно-літній сезон місцеві жителі й жительки тимчасово повертаються в села — саджають городи та доглядають за ними. Через це в громаді були трагічні випадки загибелі людей.
З Петропавлівської СТГ евакуювали всі родини з дітьми. Однак освітній процес в онлайн-режимі в Петропавлівському та Кислівському ліцеях розпочався в січні 2023 року. Якщо в довоєнний час шкільною освітою в Петропавлівській громаді було охоплено 376 учнів та учениць, то зараз в освітніх закладах дистанційно навчаються 505 здобувачів освіти. Вибір на користь Петропавлівського та Кислівського закладів зробили родини з окупованих сіл Дворічанської громади.
Зруйновані заклади освіти у Петропавлівській громадіФото: Ольга Козирєва
І поки діти здобувають освіту, начальниця сільської військової адміністрації разом з колегами пишуть інвестиційний паспорт на відбудову закладів освіти та культури, бібліотек, ФАПів, адмінприміщень та інфраструктури. Усі вони вірять в ЗСУ та щиро чекають на Перемогу!
Матеріал створено за сприяння Волинського прес-клубу
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
