Лінія фронту ще зовсім поряд з Петропавлівкою. Але люди, що залишаються в громаді, не мають часу рахувати постріли. Вони згуртувались і спрямували свої зусилля на прибирання рідних вулиць та допомоги землякам, які її потребують. Як живе Петропавлівська громада під обстрілами розповідає її очільниця Ольга Козирєва.
Евакуація населення з Петропавлівської СТГ
З більш ніж п’яти тисяч населення Петропавлівської СТГ, на території громади залишається близько тисячі людей. І хоча адміністрація закликає до евакуації, жителі сіл не хочуть виїжджати.
"Були випадки, що з найгарячіших точок Піщаної та Кислівки людей змогли вивезти тільки військові, - розповідає начальниця сільської військової адміністрації.- Через замінування та обстріли, ще не починали відновлювальні роботи енергетики та газовики. Тому люди виживають без світла і газу.Складно і з доставкою гуманітарної допомоги в наші населені пункти".
Однак це не зупиняє волонтерів. І вже в перші дні після деокупації, у вересні минулого року, місцеві жителі зосередились на тому, щоб надавати допомогу своїм від своїх. Валерія Грінченко (в Петропавлівці її знають за дівочим прізвищем Бутенко) створила у Viber спільноту "Петропавлівка для своїх", куди доєдналося 800 людей. Розповідає, що спілкувалися в групі з земляками, родичі яких залишаються на лінії фронту. На той час з ними не було зовсім ніякого зв’язку. Тож і своє першою задачею волонтери бачили евакуацію рідних.
"В групі обмінювалися інформацією, яких ліків потребують рідні, готували посилки від своїх до своїх, і перші машини з гуманітаркоюїхали в Петропавлівку, навіть не знаючи, пропустять їх на лівий берег Оскола чи ні", - згадує Валерія.
В зворотному напрямку волонтерам вдавалося евакуювати земляків - спочатку тих, у кого були родичі в Харкові. А потім стали надходити замовлення на евакуацію лежачих хворих, людей з інвалідністю. То ж попередньо шукали їм прихисток у лікувальних закладах та у пансіонатах, а потім вже вивозили в безпечні місця.
Волонтери говорять, що їм легко було орієнтуватися за адресами, адже всі вони або місцеві, або ті, хто народився і виріс в Петропавлівці.
Гуманітарна допомога для громади
Гуманітарну допомогу петропавлівцям доставляють Сергій Овсянніков з ХАБ "Вокзал" та Валерій Говоров.
Серед перших волонтерів, хто доїхав до Петропавлівки з гуманітарною місією був і Олександр Баулін. Спочатку також допомагав з евакуацією, потім з доставкою хліба та продуктових наборів. Завдяки його ентузіазму Петропавлівська громада однією з перших отримала буржуйки та генератори від Червоного Хреста України. Місцевим людям волонтер доставляв брезенти, щоб тимчасово накрити зруйноване житло. Під обстрілами Олександр з колегами від БФ "Даруй добро" завозили м’ясо з гуманітарного штабу у Куп’янську, а перед новорічними святами ковбасну продукцію від Салтівського м’ясокомбінату. Вагомим було його слово і у домовленості з БФ Paramonov Foundation, який закупив для Петропавлівської громади 180 кубометрів дров.
"Ще 385 куб м. деревини ми закупили за рахунок субвенції з Харківської обласної військової адміністрації,- говорить Ольга Миколаївна.- Тому і розподіляли по 1 кубометру на кожне домоводіння, де проживають на даний час родини. В нашій ситуації з’ясувати тих пільговиків, які найбільше потребують деревини для опалення, важко. Всі люди живуть під обстрілами в однаково важких умовах".
Ольга Козирєва говорить, що дуже важливо для громади, що про них не забувають в Харківській обласній військовій адміністрації, в Харківській обласній раді і у Куп’янській РВА. Слова вдячності від жителів начальниця Петропавлівської СВА висловлює очільникам державних органів - Олегу Синєгубову, Тетяні Єгоровій-Луценко та Андрію Канашевичу. Гуманітарна допомога, буржуйки, будматеріали першої необхідності – це все, що для петропавлівців наразі є життєвонеобхідним.
Тісно співпрацює Петропавлівська сільська військова адміністрація і з Куп’янським районним управлінням ГУ ДСНС. Крім виконання своїх безпосередніх функцій, рятувальники допомагають організувати документообіг з Харківською ОВА. Адже, коли на території громади немає світла,інтернету і слабкий зв’язок, кожен вчасно відправлений документ до вищого органу, сприяє оперативному вирішенню більшості питань на місцях.
Працівники пошти працюють під обстрілами
Голова громади розповідає і про відважних жіночок з Укрпошти. У Петропавлівському відділенні пошти виплачувала заборгованість по пенсійним виплатам Юлія Реуцька. А начальниця п’ятого відділення Укрпошти у Куп’янську Світлана Олейнікова, розвозила пенсію по дворам для маломобільних людей та лежачих хворих. В умовах постійних обстрілів, це було дуже небезпечно. Тому жінка працювала з військовим конвоєм, який організував начальник Куп’янського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Валерій Філюнкін. Місцевий сільгоспвиробник Анатолій Козир надав для листоноші і військових транспорт, бензин та водія.
Місцеві жителі незламні
Вражена очільниця громади і ентузіазмом та стійкістю місцевих людей. Як тільки трохи затихають обстріли, збором інформації та роздачею гуманітарної допомоги займаються Анна Трофименко, Людмила Зоркіна, Лариса Шутько, Тамара Погуляй, Олена Ляшенко, Зоя та Володимир Постові, Ірина Книш, Вікторія Кашина, Максим Конченко, Віталій та Іван Козирєви, Сергій Костиря і Олександр Сядристий.
Організував роботу своїх співробітників і директор ФГ "Ромашка" Анатолій Козир. Завали розбирають Людмила Лабутіна, Юлія Рожнова, Інна Реуцька, Андрій та Наталя Бутенки, Віталій Жадановський, Сергій Кулешин, Володимир Ситник, Сергій і Максим Безменови, Тетяна Загоруйко, Олександр Дінченко, Сергій Купченко, Ігор Олійник, Ярослав Каменюка та Ігор Ляшенко.
Дистанційне навчення відновили у освітніх закладах
В громаді вірять в майбутнє. Одними з перших на Куп’янщині розпочали дистанційне навчання в Петропавлівському та Кислівському ліцеї. При тому, що на території громади залишається близько 100 дітей, в освітніх закладах громади вже навчається 500 учнів. Родини, які евакуювалися раніше і проживають на різних, більш безпечних територіях, організували навчання своїх дітей в рідних школах, а скоріш за все і планують повернутися на свою малу батьківщину.
В нереально важких умовах, в яких сьогодні доводиться жити Петропавлівській громаді, голова сільської військової адміністрації Ольга Козирєва говорить, що дуже хочеться пережити страшні події достойно, з гордо піднятою головою і на зло всім ворогам відбудувати краще ніж було.
"Витримки і нескореності всім нам!",- бажає українцям начальниця сільської військової адміністрації Ольга Козирєва, громада якої пережила сім місяців окупації і вже чотири місяці потерпає на лінії вогню.
Автор: Ольга Полтавець
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
