Робоча нарада, ініційована Національною спілкою журналістів України, за участі представників обласної влади відбулася 30 травня. Працівники локальних редакцій, що перебувають на території області, мали нагоду поспілкуватися, і що найцінніше, зустрітися офлайн.
Хто повідомляє: Куп’янськ.Сіту.
У чому суть?
Близько 50 представників медійної галузі зібралися на нараду за участі голови НСЖУ Сергія Томіленка, заступниці начальника Харківської ОВА Віти Ковальської та директорки Департаменту масових комунікацій ХОДА Ярослави Бережної.
Робоча нарадаФото: Купʼянськ.City
Часткова окупація та воєнні дії на території області загартували колег-газетярів. Від повної невизначеності на початку воєнного вторгнення до чіткого розуміння того, що локальні медіа потрібні людям, місцеві журналісти здолали шлях, довжиною майже в півтора роки. Саме стільки часу пройшло з моменту попередньої зустрічі, коли всі разом обговорювали результати трирічної реформи з роздержавлення друкованих ЗМІ, ділилися напрацюваннями роботи в умовах карантинних обмежень, а наразі кожен з нас вже має досвід роботи в воєнних умовах.
Найскладніше те, що з початком війни, подальшу долю медіа, в більшості випадків, доводилося вирішувати самостійно. Відсутність зв’язку та інтернету позбавила можливості спілкування з колегами, не до преси було і місцевій владі. На окупованих територіях українське слово зникло зовсім. Працювати колективам було небезпечно, друкуватися ніде, а розповсюджувати нікому. Робота редакцій відновлювалася поступово, коли комусь із членів колективу вдавалося виїхати на підконтрольну Україні територію. Працювали більше на цифрових майданчиках, для земляків - ВПО, бо люди, які залишалися на території окупованих громад, не мали технічної можливості споживати місцеві українські новини.
Непросто було колегам і в тих громадах, що довгий час перебували на лінії бойового зіткнення. Хтось друкував "бойові" листки на редакційному принтері, хтось продовжував працювати самостійно, виконуючи обов’язки колег, які евакуювалися, а хтось не витримував – декілька разів приймав рішення закрити редакцію, але продовжував йти далі. У виданнях з’явилися нові редактори або журналісти з числа внутрішньо-переміщених осіб.
До випуску друкованих газет більшість редакцій Харківщини повернулася вже у грудні, коли Національна спілка журналістів України запропонувала фінансову підтримку для відшкодування витрат на друк та папір. Кошти для виготовлення контенту колективи залучають від міжнародних партнерів.
За інформацією голови НСЖУ Сергія Томіленка, за час повномасштабного вторгнення, спілка надала допомогу журналістам Харківщини на суму близько 700 тисяч гривень.
Від НСЖУ медійники продовжують отримувати захисне спорядження та техніку для роботи – ноутбуки, павербанки і генератори.
Як повідомила заступниця начальника Харківської ОВА Віта Ковальська, на території області до роботи повернулися 17 ЗМІ, а Департамент масових комунікацій ХОДА працює над Програмою розвитку інформаційного простору і розробляє критерії для бронювання співробітників редакцій.
Що було раніше?
У межах проєкту "Підвищення стійкості Українських Медіа" НСЖУ провела дослідження потреб місцевих газет на деокупованих та прифронтових територіях.
Як результат, у 80% редакцій зменшилась кількість працівників. У кожній четвертій - над створенням газети працює 1-2 людини. Лише 40% редакторів, вважають, що нинішня чисельність колективу цілком дозволяє їм забезпечувати випуск видання. Майже всі редакції задекларували падіння доходів від передплати, реалізації та рекламних послуг на рівні від 63 до 80%.
Для значної частини газет лише донорське фінансування у вигляді грантової підтримки або прямої фінансової допомоги здатне гарантувати продовження виходу. При цьому 40% опитаних редакцій взагалі змушені відмовитися від передплатної кампанії на 2 півріччя 2023 року. На незадовільну роботу Укрпошти поскаржилися і газетярі Харківщини.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
