Тендітні саджанці висадила громада Куп’янськ-Вузлового на подвір’ї одного з навчальних закладів. Рослини ще досить молоді, адже біль втрат це свіжа рана, не тільки для батьків, а й для всіх односельців. За період повномаштабного вторгнення вузлівчани поховали шістьох військовослужбовців, які воювали за Незалежність України. Даниною пам’яті по загиблим захисникам стала акція озеленення території.
Лариса Калашнік, завідувачка сектора забезпечення життєдіяльності смт. Куп’янськ-Вузловий, розповідає, що ідея увіковічнити пам’ять по загиблим хлопцям насадженням дерев виникла відразу після деокупації селища.
"Переживши жахи воєнних дій, наше покоління забути це вже не зможе ніколи. Жорстокі вуличні бої, які проходили поряд з нами, ще довго будуть переслідувати нас в наших снах. Стійкість українських воїнів вражала. Тому важливо, щоб пам’ять зберегла ці події для нащадків".
Саме тому алея була висаджена на подвір’ї навчального закладу. Не випадково були підібрані і рослини – всі вони мають червоні плоди, на знак того, що хлопці пролили кров на рідній землі.
Алея ПамʼятіФото: Купʼянськ.City
Акцію підтримали люди, які евакуювалися з Вузлової - вони зібрали гроші для закупівлі саджанців. Цю роботу провели Альфія Касьянова та Людмила Гавриленко. Жінки знайшли і постачальника саджанців - Сергія Стовпника. Жахи війни чоловік пережив у Бучі, а переїхавши до Харкова, вирішив продовжувати власну справу. Ідея вузлівчан йому сподобалася і він передав до селища деревця рябіни та шаровидної яблуні. Начальник Куп’янської МВА Андрій Беседін підтримав акцію та привіз організаторам кущі калини. Майданчик підготували комунальники, вчителі та небайдужі громадяни. Висаджування ж дерев освятив отець Леонід.
"Приємно відчувати, що проведена робота є ще й підтримкою для родин загиблих хлопців. До мене підійшла мама одного з полеглих захисників і сказала, що тепер знає для чого жити – вона буде доглядати рослину. Жінка відчула, що вона не одна в своєму горі. Підтримала акція і батька двох наших героїв. Поховавши синів-близнюків, він пережив інсульт і зовсім втратив бажання жити далі. Догляд за рослинами повернув чоловіка до життя і надав силу боротися з хворобою",- розповідає Лариса Калашнік.
Тож, нехай приживаються рослини а пам’ять про загиблих не згасає у серцях земляків. Вічна пам’ять Матвієнко Андрію, Дуднику Андрію, Потоцьким Дмитру та Євгену, Томенку Максиму та Коваленку Олексію.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
