2022 рік розкидав куп’янчан мало не по всьому світу. Однак наша душа і думки залишаються там, на рідній Куп’янщині. Зовсім мало часу цього року ми мали і для подорожей.
Куп’янськ.City пропонує історичну екскурсію. Пройшовши наш тест, куп’янчани згадають, з якими труднощами довелось зіткнутись нашим прадідам для розбудови рідного краю.
Жителі ж з інших країв, завдяки тесту, зможуть ближче познайомитися з Куп’янщиною, яка і в святкові дні потерпає від обстрілів та, на жаль, не втрачає актуальності в стрічках новин.
Куп’янськ - це Україна! Куп’янщина – це Слобожанщина! То ж сьогодні подорожуємо сільською місцевістю в краї вільних людей.
Поселення Слобожанщини – це міста і містечка, слободи і слобідки, хутори і села. Зазвичай їх назви утворювалися від назв річок, імен, прізвищ чи прізвиськ перших засновників або найпоширенішого виду занять населення. На Куп’янщині є винятки з правил. Їх ми підібрали для вас, зважаючи на відомості книги куп’янського краєзнавця - дослідника Миколи Федоровича Кукси.
Створено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу
Подорожуємо Купʼянщиною
-
1.Курилівка
Ні, Правильна відповідь: Вишнівка
Коли в 1933 році в Україні лютував голод, вишнівці відчували його не так пагубно, як в інших місцях. По-перше радгоспи держава менше оббирала, ніж колгоспи та індивідуальні господарства селян. По-друге ,одержувані від птиці яйця, як і корм, що виділявся для годівлі, не піддавалися абсолютно точному обліку. Потроху це все кралося, що дозволяло уникнути голодної смерті не тільки тим, хто працював у пташниках, а й декому з родичів та сусідів. З украденого зерна можна було зварити вариво, та ще й присмачити доданим до нього вмістом розбитого яйця.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.238
-
2.Гусинка
Ні, правильна відповідь Вишнівка.
Коли в 1933 році в Україні лютував голод, вишнівці відчували його не так пагубно, як в інших місцях. По-перше радгоспи держава менше оббирала, ніж колгоспи та індивідуальні господарства селян. По-друге ,одержувані від птиці яйця, як і корм, що виділявся для годівлі, не піддавалися абсолютно точному обліку. Потроху це все кралося, що дозволяло уникнути голодної смерті не тільки тим, хто працював у пташниках, а й декому з родичів та сусідів. З украденого зерна можна було зварити вариво, та ще й присмачити доданим до нього вмістом розбитого яйця.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.238
-
3.Вишнівка
Так, це правильна відповідь!
Коли в 1933 році в Україні лютував голод, вишнівці відчували його не так пагубно, як в інших місцях. По-перше радгоспи держава менше оббирала, ніж колгоспи та індивідуальні господарства селян. По-друге ,одержувані від птиці яйця, як і корм, що виділявся для годівлі, не піддавалися абсолютно точному обліку. Потроху це все кралося, що дозволяло уникнути голодної смерті не тільки тим, хто працював у пташниках, а й декому з родичів та сусідів. З украденого зерна можна було зварити вариво, та ще й присмачити доданим до нього вмістом розбитого яйця.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.238
-
4.Просянка
Ні, правильна відповідь Вишнівка.
Коли в 1933 році в Україні лютував голод, вишнівці відчували його не так пагубно, як в інших місцях. По-перше радгоспи держава менше оббирала, ніж колгоспи та індивідуальні господарства селян. По-друге ,одержувані від птиці яйця, як і корм, що виділявся для годівлі, не піддавалися абсолютно точному обліку. Потроху це все кралося, що дозволяло уникнути голодної смерті не тільки тим, хто працював у пташниках, а й декому з родичів та сусідів. З украденого зерна можна було зварити вариво, та ще й присмачити доданим до нього вмістом розбитого яйця.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.238
-
1.Гусинка
Ні,правильна відповідь: Кругляківка
Озеро Кругле мало свій вплив на історію забудови і розвитку Кругляківки. На ньому під час перельоту любили сідати на спочинок дикі гуси і лебеді. Тому один з кутків села назвали Лебедівкою.Серед старожилів існувала легенда, що в озері живе русалка, яка щодня вранці з першими променями сонця перетворюється в білу лілею.Ця легенда прислужилася, коли громада села розробляла місцеву муніципальну символіку. Основним елементом герба Кругляківки стало стилізоване зображення білої лілеї.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.261
-
2.Кіндрашівка
Ні,правильна відповідь: Кругляківка
Озеро Кругле мало свій вплив на історію забудови і розвитку Кругляківки. На ньому під час перельоту любили сідати на спочинок дикі гуси і лебеді. Тому один з кутків села назвали Лебедівкою.Серед старожилів існувала легенда, що в озері живе русалка, яка щодня вранці з першими променями сонця перетворюється в білу лілею.Ця легенда прислужилася, коли громада села розробляла місцеву муніципальну символіку. Основним елементом герба Кругляківки стало стилізоване зображення білої лілеї.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.261
-
3.Осинове
Ні,правильна відповідь Кругляківка.
Озеро Кругле мало свій вплив на історію забудови і розвитку Кругляківки. На ньому під час перельоту любили сідати на спочинок дикі гуси і лебеді. Тому один з кутків села назвали Лебедівкою.Серед старожилів існувала легенда, що в озері живе русалка, яка щодня вранці з першими променями сонця перетворюється в білу лілею.Ця легенда прислужилася, коли громада села розробляла місцеву муніципальну символіку. Основним елементом герба Кругляківки стало стилізоване зображення білої лілеї.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.261
-
4.Кругляківка
Так, це правильна відповідь: Кругляківка
Озеро Кругле мало свій вплив на історію забудови і розвитку Кругляківки. На ньому під час перельоту любили сідати на спочинок дикі гуси і лебеді. Тому один з кутків села назвали Лебедівкою.Серед старожилів існувала легенда, що в озері живе русалка, яка щодня вранці з першими променями сонця перетворюється в білу лілею.Ця легенда прислужилася, коли громада села розробляла місцеву муніципальну символіку. Основним елементом герба Кругляківки стало стилізоване зображення білої лілеї
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.261
-
1. Відкриттям школи
Ні,правильна відповідь: прокладанням залізниці
Важливим для Гусинки був 1901 рік., тоді в селі відкрили земську бібліотеку, користування якою було безплатним, а поблизу села пролягла залізнична колія, що з’єднувала Куп’янськ з Вовчанськом. І хоч дві ближні зупинки знаходилися дещо віддалік від слободи, наявність їх стала великим благом для жителів. Поліпшився зв’язок між Гусинкою, як волосним і куп’янськом, як повітовим центром.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.250
-
2.Прокладання залізниці
Так,це правильна відповідь.
Важливим для Гусинки був 1901 рік., тоді в селі відкрили земську бібліотеку, користування якою було безплатним, а поблизу села пролягла залізнична колія, що з’єднувала Куп’янськ з Вовчанськом. І хоч дві ближні зупинки знаходилися дещо віддалік від слободи, наявність їх стала великим благом для жителів. Поліпшився зв’язок між Гусинкою, як волосним і куп’янськом, як повітовим центром.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.250
-
3.Побудовою церкви
Ні,правильна відповідь: прокладанням залізниці
Важливим для Гусинки був 1901 рік., тоді в селі відкрили земську бібліотеку, користування якою було безплатним, а поблизу села пролягла залізнична колія, що з’єднувала Куп’янськ з Вовчанськом. І хоч дві ближні зупинки знаходилися дещо віддалік від слободи, наявність їх стала великим благом для жителів. Поліпшився зв’язок між Гусинкою, як волосним і куп’янськом, як повітовим центром.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.250
-
4.Хорошим врожаєм
Ні,правильна відповідь: прокладанням залізниці
Важливим для Гусинки був 1901 рік., тоді в селі відкрили земську бібліотеку, користування якою було безплатним, а поблизу села пролягла залізнична колія, що з’єднувала Куп’янськ з Вовчанськом. І хоч дві ближні зупинки знаходилися дещо віддалік від слободи, наявність їх стала великим благом для жителів. Поліпшився зв’язок між Гусинкою, як волосним і куп’янськом, як повітовим центром.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.250
-
1. Смородьківка
Ні, правильна відповідь: Курилівка
Коли заснували Куп’янськ і Пристін , у бджоловодів не було, по суті й не було інших можливостей забезпечувати для бджіл медовий взяток, як з квітучих лип та степово-лугової рослинності. Основну кормову базу для бджіл являла рослинність степового привілля на лівобережжі за Осколом. Сюди діди бджолярі з новоутворених слобод стали вивозити пасіки, спочатку на літо, а згодом і на весь рік. А коли так, то для зберігання колод з бджолами треба було будувати омшаники і хоч які- небудь халупки для житла. Так виникло тимчасове поселення.Взимку над дахами хижин з’являлися димки від палива, що згоряло в пічках. Як тоді казали "Куриться над хатами". Забудоване тимчасовим житлом поселення назвали Курилівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.263
-
2.Ягідне
ні,правильна відповідь: Курилівка
Коли заснували Куп’янськ і Пристін , у бджоловодів не було, по суті й не було інших можливостей забезпечувати для бджіл медовий взяток, як з квітучих лип та степово-лугової рослинності. Основну кормову базу для бджіл являла рослинність степового привілля на лівобережжі за Осколом. Сюди діди бджолярі з новоутворених слобод стали вивозити пасіки, спочатку на літо, а згодом і на весь рік. А коли так, то для зберігання колод з бджолами треба було будувати омшаники і хоч які- небудь халупки для житла. Так виникло тимчасове поселення.Взимку над дахами хижин з’являлися димки від палива, що згоряло в пічках. Як тоді казали "Куриться над хатами". Забудоване тимчасовим житлом поселення назвали Курилівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.263
-
3.Грушівка
Ні,правильна відповідь: Курилівка
Коли заснували Куп’янськ і Пристін , у бджоловодів не було, по суті й не було інших можливостей забезпечувати для бджіл медовий взяток, як з квітучих лип та степово-лугової рослинності. Основну кормову базу для бджіл являла рослинність степового привілля на лівобережжі за Осколом. Сюди діди бджолярі з новоутворених слобод стали вивозити пасіки, спочатку на літо, а згодом і на весь рік. А коли так, то для зберігання колод з бджолами треба було будувати омшаники і хоч які- небудь халупки для житла. Так виникло тимчасове поселення.Взимку над дахами хижин з’являлися димки від палива, що згоряло в пічках. Як тоді казали "Куриться над хатами". Забудоване тимчасовим житлом поселення назвали Курилівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.263
-
4.Курилівка
Так, це правильна відповідь!
Коли заснували Куп’янськ і Пристін , у бджоловодів не було, по суті й не було інших можливостей забезпечувати для бджіл медовий взяток, як з квітучих лип та степово-лугової рослинності. Основну кормову базу для бджіл являла рослинність степового привілля на лівобережжі за Осколом. Сюди діди бджолярі з новоутворених слобод стали вивозити пасіки, спочатку на літо, а згодом і на весь рік. А коли так, то для зберігання колод з бджолами треба було будувати омшаники і хоч які- небудь халупки для житла. Так виникло тимчасове поселення.Взимку над дахами хижин з’являлися димки від палива, що згоряло в пічках. Як тоді казали "Куриться над хатами". Забудоване тимчасовим житлом поселення назвали Курилівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.263
-
1.Моначинівка
Так,це правильна відповідь!
В місцевості, яку обрали поселенці протікала малесенька річечка, майже струмок. Береги її були дуже заболоченими. Через непоказність річечці не дали назви. Літніми ранками і вечорами над нею сивими пасмами кучерявився туман. На заболочених берегах гніздилися птиці-кулики, які за подання своєрідних звуків,схожих на бичаче ревіння, в народі дістали назву:бугай. У нічні години почути такі звуки було моторошно і страшно.
- То якась мана чинить свої чорні діла, хрестячись, з острахом говорили поселенці.
Під словом "мана" тоді розумілася нечиста сила. Так за місцевою легендою виникла назва Маначинівка. Згодом вимова дещо змінилася. Тепер село називають Моначинівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.270
-
2.Кіндрашівка
Ні,правильна відповідь: Моначинівка
В місцевості, яку обрали поселенці протікала малесенька річечка, майже струмок. Береги її були дуже заболоченими. Через непоказність річечці не дали назви. Літніми ранками і вечорами над нею сивими пасмами кучерявився туман. На заболочених берегах гніздилися птиці-кулики, які за подання своєрідних звуків,схожих на бичаче ревіння, в народі дістали назву:бугай. У нічні години почути такі звуки було моторошно і страшно.
- То якась мана чинить свої чорні діла, хрестячись, з острахом говорили поселенці.
Під словом "мана" тоді розумілася нечиста сила. Так за місцевою легендою виникла назва Маначинівка. Згодом вимова дещо змінилася. Тепер село називають Моначинівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.270
-
3.Осиново
Ні,правильна відповідь: Моначинівка
В місцевості, яку обрали поселенці протікала малесенька річечка, майже струмок. Береги її були дуже заболоченими. Через непоказність річечці не дали назви. Літніми ранками і вечорами над нею сивими пасмами кучерявився туман. На заболочених берегах гніздилися птиці-кулики, які за подання своєрідних звуків,схожих на бичаче ревіння, в народі дістали назву:бугай. У нічні години почути такі звуки було моторошно і страшно.
- То якась мана чинить свої чорні діла, хрестячись, з острахом говорили поселенці.
Під словом "мана" тоді розумілася нечиста сила. Так за місцевою легендою виникла назва Маначинівка. Згодом вимова дещо змінилася. Тепер село називають Моначинівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.270
-
4.Нечволодівка
Ні,правильна відповідь: Моначинівка
В місцевості, яку обрали поселенці протікала малесенька річечка, майже струмок. Береги її були дуже заболоченими. Через непоказність річечці не дали назви. Літніми ранками і вечорами над нею сивими пасмами кучерявився туман. На заболочених берегах гніздилися птиці-кулики, які за подання своєрідних звуків,схожих на бичаче ревіння, в народі дістали назву:бугай. У нічні години почути такі звуки було моторошно і страшно.
- То якась мана чинить свої чорні діла, хрестячись, з острахом говорили поселенці.
Під словом "мана" тоді розумілася нечиста сила. Так за місцевою легендою виникла назва Маначинівка. Згодом вимова дещо змінилася. Тепер село називають Моначинівкою.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.270
-
1.Грушівка
Ні,правильна відповідь: Просянка
Перші поселенці прибули на це місце пізньої весни чи навіть на початку літа. Строки сівби ранніх зернових уже минули. Про озимі культури (жито чи пшеницю) і говорити зайве. Намічати сівбу їх можна було тільки під наступну зиму. А жити, годуватись усю ту зиму, яка маячила попереду, чимсь треба було. Тож усю ріллю, яку зуміли зорати, засіяли просом. Воно встигає дати врожай, якщо навіть посіяти в червні. Ось так і вижили першу зиму: хоч не було з чого пекти хліба, та каша виручала. Від отого - рятівного для поселенців злаку-проса виникла і назва села Просянка.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.289
-
2.Просянка
Так, це правильна відповідь!
Перші поселенці прибули на це місце пізньої весни чи навіть на початку літа. Строки сівби ранніх зернових уже минули. Про озимі культури (жито чи пшеницю) і говорити зайве. Намічати сівбу їх можна було тільки під наступну зиму. А жити, годуватись усю ту зиму, яка маячила попереду, чимсь треба було. Тож усю ріллю, яку зуміли зорати, засіяли просом. Воно встигає дати врожай, якщо навіть посіяти в червні. Ось так і вижили першу зиму: хоч не було з чого пекти хліба, та каша виручала. Від отого - рятівного для поселенців злаку-проса виникла і назва села Просянка.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.289
-
3.Вишнівка
Ні,правильна відповідь: Просянка
Перші поселенці прибули на це місце пізньої весни чи навіть на початку літа. Строки сівби ранніх зернових уже минули. Про озимі культури (жито чи пшеницю) і говорити зайве. Намічати сівбу їх можна було тільки під наступну зиму. А жити, годуватись усю ту зиму, яка маячила попереду, чимсь треба було. Тож усю ріллю, яку зуміли зорати, засіяли просом. Воно встигає дати врожай, якщо навіть посіяти в червні. Ось так і вижили першу зиму: хоч не було з чого пекти хліба, та каша виручала. Від отого - рятівного для поселенців злаку-проса виникла і назва села Просянка.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.289
-
4.Смородьківка
Ні,правильна відповідь: Просянка
Перші поселенці прибули на це місце пізньої весни чи навіть на початку літа. Строки сівби ранніх зернових уже минули. Про озимі культури (жито чи пшеницю) і говорити зайве. Намічати сівбу їх можна було тільки під наступну зиму. А жити, годуватись усю ту зиму, яка маячила попереду, чимсь треба було. Тож усю ріллю, яку зуміли зорати, засіяли просом. Воно встигає дати врожай, якщо навіть посіяти в червні. Ось так і вижили першу зиму: хоч не було з чого пекти хліба, та каша виручала. Від отого - рятівного для поселенців злаку-проса виникла і назва села Просянка.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.289
-
1.Малина
Ні,правильна відповідь: Суниця
Місцевість тут була напрочуд красивою,угіддя щедрі і благодатні. Ягідне дістало назву від місця, на якому виникло.Воно всуціль біло заросле дикою суницею.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.298
-
2.Суниця
Так, це правильна відповідь!
Місцевість тут була напрочуд красивою,угіддя щедрі і благодатні. Ягідне дістало назву від місця, на якому виникло.Воно всуціль біло заросле дикою суницею.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.298
-
3.Смородина
Ні,правильна відповідь: Суниця
Місцевість тут була напрочуд красивою,угіддя щедрі і благодатні. Ягідне дістало назву від місця, на якому виникло.Воно всуціль біло заросле дикою суницею.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.298
-
4.Черешня
Ні,правильна відповідь: Суниця
Місцевість тут була напрочуд красивою,угіддя щедрі і благодатні. Ягідне дістало назву від місця, на якому виникло.Воно всуціль біло заросле дикою суницею.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.298
-
1.Курилівка
Ні,правильна відповідь: Петропавлівка
Маленьким, бідненьким та малопомітним був хутір Локтіонівка. Та коли в 1895 році через нього пролягла залізниця, що з’єднала Харків і Балашов, а ще через три роки прокладена колія до Лисичанська, а потім до бєлгорода, хутір невпізнано змінився. Він став великим залізничним вузлом і окремим населеним пунктом, де проживали родини залізничників. Згодом Куп’янськ-Вузловий став самостійним, а на початок ХХ століття з назвою Хутір Локтіонівка входив до Петропавлівської волості.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.282
-
2. Петрпавлівка
Так,це правильна відповідь!
Маленьким, бідненьким та малопомітним був хутір Локтіонівка. Та коли в 1895 році через нього пролягла залізниця, що з’єднала Харків і Балашов, а ще через три роки прокладена колія до Лисичанська, а потім до бєлгорода, хутір невпізнано змінився. Він став великим залізничним вузлом і окремим населеним пунктом, де проживали родини залізничників. Згодом Куп’янськ-Вузловий став самостійним, а на початок ХХ століття з назвою Хутір Локтіонівка входив до Петропавлівської волості.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.282
-
3.Кіндрашівка
Ні,правильна відповідь: Петропавлівка
Маленьким, бідненьким та малопомітним був хутір Локтіонівка. Та коли в 1895 році через нього пролягла залізниця, що з’єднала Харків і Балашов, а ще через три роки прокладена колія до Лисичанська, а потім до бєлгорода, хутір невпізнано змінився. Він став великим залізничним вузлом і окремим населеним пунктом, де проживали родини залізничників. Згодом Куп’янськ-Вузловий став самостійним, а на початок ХХ століття з назвою Хутір Локтіонівка входив до Петропавлівської волості.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.282
-
4.Лісна Стінка
Ні, правильна відповідь: Петропавлівка
Маленьким, бідненьким та малопомітним був хутір Локтіонівка. Та коли в 1895 році через нього пролягла залізниця, що з’єднала Харків і Балашов, а ще через три роки прокладена колія до Лисичанська, а потім до бєлгорода, хутір невпізнано змінився. Він став великим залізничним вузлом і окремим населеним пунктом, де проживали родини залізничників. Згодом Куп’янськ-Вузловий став самостійним, а на початок ХХ століття з назвою Хутір Локтіонівка входив до Петропавлівської волості.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.282
-
1.Пристін
Так,це правильна відповідь!
У той же 1655 рік, коли почалося будівництво острогу й перших осель у Купенці (нинішній Куп’янськ) було покладено і початок осадження (забудови) Пристіна. Прибулі люди селилися понад високим і крутим,немов стіна урвищем, яке простягнулося паралельно Осколу( при стіні).Хати ставилися понад густим і неприступним, мов стіна, лісом.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.286
-
2.Сенькове
Ні,правильна відповідь: Пристін
У той же 1655 рік, коли почалося будівництво острогу й перших осель у Купенці (нинішній Куп’янськ) було покладено і початок осадження (забудови) Пристіна. Прибулі люди селилися понад високим і крутим,немов стіна урвищем, яке простягнулося паралельно Осколу( при стіні).Хати ставилися понад густим і неприступним, мов стіна, лісом.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.286
-
3.Лісна Стінка
Ні,правильна відповідь: Пристін
У той же 1655 рік, коли почалося будівництво острогу й перших осель у Купенці (нинішній Куп’янськ) було покладено і початок осадження (забудови) Пристіна. Прибулі люди селилися понад високим і крутим,немов стіна урвищем, яке простягнулося паралельно Осколу( при стіні).Хати ставилися понад густим і неприступним, мов стіна, лісом.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.286
-
4.Моначинівка
Ні,правильна відповідь: Пристін
У той же 1655 рік, коли почалося будівництво острогу й перших осель у Купенці (нинішній Куп’янськ) було покладено і початок осадження (забудови) Пристіна. Прибулі люди селилися понад високим і крутим,немов стіна урвищем, яке простягнулося паралельно Осколу( при стіні).Хати ставилися понад густим і неприступним, мов стіна, лісом.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.286
-
1.Макухи
Ні,правильна відповідь: Генове
Після того, як у 1600 році за розпорядженням царя Бориса Годунова, при впадінні в Оскіл річки Бахтин, була закладена фортеця Цареборисів (тепер село Червоний Оскіл Ізюмського району), частина московських стрільців з невідомих причин виявила невдоволення. Організатором групи виступив баламут, що мав прізвисько «Геня». Невдоволені покинули фортецю, пішли в навколишні простори шукати собі кращого місця для проживання. За ними ніхто не погнався, щоб повернути назад. Поплутавши по степовій цілині і тінистих дібровах правобережжя Оскола, група надибала місцевість, яка їй сподобалась. Понад річкою розкинулись просторі заливні луки і велика рівнина для городів. Степове привілля на узвишші так і просилося, щоб його розорали під поле. Віковічна діброва на узгір’ї обіцяла дати матеріал для будівлі осель.спочатку спорудили землянки, перезимували в них. Потім поступово почали переселятися в хати. Поселення забудовувалося повільно і довго. Першою стала до ладу невеличка капличка, в якій відправляли службу Божу. Тоді жителі села Генового (названого за прізвиськом згаданого Гені) стали її прихожанами.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.267
-
2.Благодатний
Ні,правильна відповідь: Генове
Після того, як у 1600 році за розпорядженням царя Бориса Годунова, при впадінні в Оскіл річки Бахтин, була закладена фортеця Цареборисів (тепер село Червоний Оскіл Ізюмського району), частина московських стрільців з невідомих причин виявила невдоволення. Організатором групи виступив баламут, що мав прізвисько «Геня». Невдоволені покинули фортецю, пішли в навколишні простори шукати собі кращого місця для проживання. За ними ніхто не погнався, щоб повернути назад. Поплутавши по степовій цілині і тінистих дібровах правобережжя Оскола, група надибала місцевість, яка їй сподобалась. Понад річкою розкинулись просторі заливні луки і велика рівнина для городів. Степове привілля на узвишші так і просилося, щоб його розорали під поле. Віковічна діброва на узгір’ї обіцяла дати матеріал для будівлі осель.спочатку спорудили землянки, перезимували в них. Потім поступово почали переселятися в хати. Поселення забудовувалося повільно і довго. Першою стала до ладу невеличка капличка, в якій відправляли службу Божу. Тоді жителі села Генового (названого за прізвиськом згаданого Гені) стали її прихожанами.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.267
-
3.Генове
Так, це правильна відповідь!
Після того, як у 1600 році за розпорядженням царя Бориса Годунова, при впадінні в Оскіл річки Бахтин, була закладена фортеця Цареборисів (тепер село Червоний Оскіл Ізюмського району), частина московських стрільців з невідомих причин виявила невдоволення. Організатором групи виступив баламут, що мав прізвисько «Геня». Невдоволені покинули фортецю, пішли в навколишні простори шукати собі кращого місця для проживання. За ними ніхто не погнався, щоб повернути назад. Поплутавши по степовій цілині і тінистих дібровах правобережжя Оскола, група надибала місцевість, яка їй сподобалась. Понад річкою розкинулись просторі заливні луки і велика рівнина для городів. Степове привілля на узвишші так і просилося, щоб його розорали під поле. Віковічна діброва на узгір’ї обіцяла дати матеріал для будівлі осель.спочатку спорудили землянки, перезимували в них. Потім поступово почали переселятися в хати. Поселення забудовувалося повільно і довго. Першою стала до ладу невеличка капличка, в якій відправляли службу Божу. Тоді жителі села Генового (названого за прізвиськом згаданого Гені) стали її прихожанами.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.267
-
4.Чепурки
Ні,правильна відповідь: Генове
Після того, як у 1600 році за розпорядженням царя Бориса Годунова, при впадінні в Оскіл річки Бахтин, була закладена фортеця Цареборисів (тепер село Червоний Оскіл Ізюмського району), частина московських стрільців з невідомих причин виявила невдоволення. Організатором групи виступив баламут, що мав прізвисько «Геня». Невдоволені покинули фортецю, пішли в навколишні простори шукати собі кращого місця для проживання. За ними ніхто не погнався, щоб повернути назад. Поплутавши по степовій цілині і тінистих дібровах правобережжя Оскола, група надибала місцевість, яка їй сподобалась. Понад річкою розкинулись просторі заливні луки і велика рівнина для городів. Степове привілля на узвишші так і просилося, щоб його розорали під поле. Віковічна діброва на узгір’ї обіцяла дати матеріал для будівлі осель.спочатку спорудили землянки, перезимували в них. Потім поступово почали переселятися в хати. Поселення забудовувалося повільно і довго. Першою стала до ладу невеличка капличка, в якій відправляли службу Божу. Тоді жителі села Генового (названого за прізвиськом згаданого Гені) стали її прихожанами.
Кукса М.Ф. Куп’янщина в потоці історії. Стор.267
Поділитись результатом
