Ще задовго до повномасштабної війни центр Великого Бурлука з весни до пізньої осені зачаровував жителів та гостей барвистими клумбами, які додавали особливого шарму й затишку рідному селищу. Буяють вони й сьогодні в напівзруйнованому. Деякі скептики вважають, що сіяти квіти зараз не на часі. Але в працівниці бригади благоустрою Ольги Бондар щодо цього інша думка.
Жінок із бригади благоустрою Великобурлуцького КВКП "Водоканал" можна бачити в догляді за квітниками весь сезон. Серед них і відповідальна за красу підсобна працівниця Ольга Бондар. Розповідаючи про улюблену справу згадує, що розпочала прикрашати квітами селище разом з Ольгою Нічик ще у 2017-му, а коли наступного року Великий Бурлук став центром об’єднаної громади, почали активно оздоблювати його квітковими барвами. Пріоритетним був квітник на центральній площі. Згодом розробили смужки понад дорогою по вулиці Паркова та Центральна. Висаджували тюльпани, нарциси, півонії, хризантеми, низькорослі багаторічні айстри, петунії, сіяли чорнобривці та облямований молочай, який квітникарки називають "нареченою".
До створення квіткового образу селища долучилися, як працівниці бригади благоустрою, так і місцеві любителі краси — ділилися цибулинами весняних квітів, які Ольга Бондар разом із колежанками Катериною Тимченко, Тетяною Кошель та Наталею Шуміловою просушували і висаджували на відведені ділянки. Особливо дбали про кани, які за дощового літа червоними вогниками стрілок возвеличувалися серед інших квітів. А взимку піклувалися про викопані кореневища, щоб знову навесні висадити в ґрунт.
— Бачиш результат своєї праці й душа радіє, — говорить, усміхаючись Ольга. — Догляд за рослинами і тривогу зменшує, і від новин відволікає. Погодьтеся, навіть маленький куточок із квітами створює відчуття звичайного життя і спокою. Поки ворог приносить руйнування і смерть, ми продовжуємо життя в нашій громаді. Квіти — це своєрідний знак, що Україна незламана.
Слід зазначити, що працівниці бригади благоустрою доглядають і за насадженнями на Меморіалі Слави. На знак пам’яті і вдячності полеглим Захисникам сіють і висаджують квіти на імпровізованому куточку із синьо-жовтими прапорцями біля стели «Я люблю Великий Бурлук».
— Яка б не була втомлена, а робота з квітами — завжди відпочинок, — продовжує з теплотою в голосі Ольга. — Ми не повинні жити тільки бідою. Навіть у найтяжчі часи українці саджали квіти на обійсті, бо це про нашу незламність і любов до життя.
Цієї осені, коли квітники стишать фарби, жінки знову збиратимуть насіння квітів. Сортуватимуть окремо високорослі від низькорослих, з надією знову навесні створити яскраві композиції для великобурлучан.
— Чекаємо на Перемогу. Ніде не збираємося, хочемо бути вдома, — підсумувала Ольга Бондар.
Людмила СКЛЯРОВА
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
