Восьмикласниця Шевченківського ліцею № 1 Камілла Козирькова відзначена дипломом лауреата цьогорічного конкурсу "Я-журналіст". Завдяки її творчій роботі журналістська спільнота України дізналася про діяльність гуманітарного центру, що функціонує в її рідному селищі.
За всю історію конкурсу "Я-журналіст", який стартував у 2009 році і вже став всеукраїнським, цьогоріч рекордна кількість учасників — 1007. Тема 2024/2025 навчального року - "Джерела стійкості". Вона й надихнула на участь юних прихильників журналістики. 101 робота, що надійшла з Харківщини була розповіддю про тих, хто дає сили, надихає, допомагає триматися під час повномасштабної війни. Серед героїв творчих робіт юних журналістів — аграрії, волонтери, медичні працівники, енергетики та працівники комунальної сфери. Діти розповідали про пережиті жахіття і свої родини, які допомагають їм і всіляко підтримують їхні починання.
Цього року спробувати себе в журналістиці вирішили юні шевченківці, учениці Шевченківського ліцею № 1.Під керівництвом вчительки початкових класів Ірини Козирькової дві роботи були підготовлені п’ятикласницями. Анна Шпорт написала статтю "Мій герой і джерело натхнення", а Максименко Софія — "Серце, віддане рідній землі". Героєм творчої роботи Анни став тато-Захисник, а Софійка написала про важливість розвитку і збереження аграрного тилу. Восьмикласниця Камілла Козирькова підготувала інтерв’ю з Тетяною Гончаровою про її волонтерську діяльність. Наставницею учасниці була вчителька української мови та літератури Людмила Обушко.
"Тему для своєї роботи Камілла обрала самостійно, а я допомогла їй опрацювати інтерв’ю, аудіозаписи та оформити матеріал згідно з вимогами конкурсу, — згадує вчителька.У написанні роботи ми керувалися основними стандартами професійної журналістики — актуальністю теми та достовірністю фактів".
Дійсно, у часи, коли Україна переживає одні з найскладніших моментів своєї новітньої історії, з’являються постаті, що стають маяками стійкості, людяності й сили духу. Інтерв’ю з Тетяною Гончаровою — саме така історія. Це не просто розмова, це щемлива й надихаюча хроніка буднів людей, які обрали служіння іншим, навіть під обстрілами та в стінах старого кафе.
Живою мовою героїні, щирістю відповідей та глибиною розповіді Каміллі вдалося створити ефект присутності. Поєднання фактів і емоційних історій додало розповіді автентичності та теплоти. Сильним є фінал інтерв’ю, де Тетяна Гончарова ділиться баченням майбутнього: мрії про відновлення, культурні ініціативи та перетворення гуманітарного центру на осередок пам’яті. Це надзвичайно важливий акцент, бо показує, що навіть у пеклі війни закладаються основи мирного майбутнього.
Матеріал восьмикласниці вийшов не лише інформативним, а й здатен сформулювати суспільну думку, надихнути й мобілізувати до дії. У ньому є все, що має бути в сучасній журналістиці: людяність, правда, та надія.
Для відзначення учасників конкурсу "Я журналіст", натхненний засновник Школи універсального журналіста, секретар Національної спілки журналістів України Віталій Голубєв завітав у прифронтовий Харків.
Вручаючи диплом лауреата Каміллі Козирьковій організатор конкурсу зауважив на грунтовності поданого матеріалу та відзначив інші творчі здібності учасниці.
"Хочеться побажати, щоб цей дебют у конкурсі став сходинкою до майбутніх успіхів, майбутніх досягнень, щоб і в наступному році ми зустрілися для нагородження. Щоб ще більше таких яскравих і надихаючих сюжетів життя дарувало для ваших робіт", — привітав Каміллу Віталій Голубєв.
Нагородження учасниціФото: Купʼянськ.City
Зустріч переможців та учасників конкурсу була щемливою і по родинному теплою. Дітей супроводжували вчителі-наставники, батьки, бабусі й дідусі. Камілла приїхала на захід у Харкові з мамою, Іриною Козирьковою. Вона й розповіла присутнім, звідки вони черпали натхнення для журналістського конкурсу.
"Ми із селища Шевченкове, воно прифронтове, і наші волонтери і наш гуманітарний центр — це щось неймовірне. Нашим центром опікуються 16 країн, і хоч він знаходиться за 25 кілометрів від лінії бойових дій, але 16 караїн день у день везуть гуманітарну допомогу нашим жителям. До нас їдуть поляки, словаки, чехи, італійці, німці. Тобто, кожен день їде сила силенна наших партнерів. Як подяку всім волонтерам, працівники гуманітарного центру дарують закордонним благодійникам шеврони та гільзи, які розмальовує художник. Й от їдучи додому, за кордон, вони зі сльозами на очах везуть із Шевченкового ці пам’ятні сувеніри. Героїня матеріалу — Тетяна Гончарова, віддана своїй справі, діяльність гуманітарного центру, який вона очолює, прозора — у будь-який час звіти можуть переглянути всі бажаючі. Це надихає".
Нагородження учасниціФото: Купʼянськ.City
Представники Шевченківської громади вперше стали учасницями конкурсу "Я-журналіст". Зазначають, що такі заходи варті уваги. Зустріч оф-лайн подарувала емоції, яких зараз дуже не вистачає.
"Участь у конкурсі надихнула мене розповісти про тих, хто щодня допомагають нашій громаді: волонтерів і роботу гуманітарного центру. Це була моя перша спроба в журналістиці. Про конкурс дізналася від вчительки української мови.Ми обрали інтерв’ю, бо мені цікаво спілкуватися з людьми", — зазначає Камілла Козирькова. — Якби писала ще, то обрала б місцеві видання: вони ближчі до нашого життя. У майбутньому мрію стати дизайнером, але журналістика мене приємно здивувала, тож усе ще може змінитися".
Нагородження учасниціФото: Купʼянськ.City
Конкурс "Я-журналіст" набирає все більшої популярності. Завдяки спонсорам і меценатам, які підтримують ініціативу родини Віталія Голубєва, крім дипломів, учасники й учасниці отримують ще і книги, канцелярські товари, смаколики. Солодкими гостинцями посмакували і п’ятикласниці Шевченківського ліцею№ 1 які брали участь та готували свої матеріали.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
