31 травня в шести загальноосвітніх закладах Великобурлуцької селищної ради закінчується навчальний рік. У них здобували освіту 849 учнів, 58 з яких — першокласники. Згідно з рішенням голови ХОВА заклади протягом 2023–2024 навчального року працювали в режимі онлайн, як і по всій Харківській області. Про виклики й реалії освітнього процесу говоримо з директоркою Комунального закладу "Площанський ліцей Великобурлуцької селищної ради" Тетяною Костенко:

— Тетяно Миколаївно, розкажіть, будь ласка, про роботу Вашого закладу в умовах повномасштабної війни?

— Загальноосвітній заклад Площанський ліцей розпочав свою роботу, як і належить, 1 вересня. Педагогічний фаховий колектив заздалегідь сформував освітні програми на початкову, базову та профільну школи, згідно з якими здійснювався освітній процес. Нинішнього навчального року в закладі здобували освіту 75 дітей. Враховуючи реалії сьогодення, частина з них перебуває поза межами громади, 2 дітей за кордоном.

— Навчання в режимі онлайн. Які складнощі?

— Вперше дистанційні форми навчання були запроваджені у 2020 році, під час ковіду. Тоді, перш за все, було важко вчителям. На сьогодні кожен має певний досвід. Усі пройшли курси щодо викладання в новій українській школі, на яких отримали відповідні знання щодо організації освітнього процесу і форм (інтерактивні форми навчання), які можна застосовувати саме в дистанційному форматі. Тепер вчителі під час проведення занять використовують дуже багато платформ. Користуючись різними застосунками, збагачують уроки відео-матеріалами. Слід зазначити, що педагоги мають значно більше навантаження в порівнянні з офлайн режимом. Якщо раніше діти сиділи в класі перед вчителем і він бачив, що вони встигли зробити, що ні, то зараз нерідко доводиться працювати з пустим екраном, бо швидкість інтернету не завжди дозволяє включати відео. Через це діти не чують вчителя, вчитель не чує дітей. Значну частину уроку займає опитування дітей: чи зрозуміли, чи встигли, чи написали.

— Які нововведення цього року в роботі педагогів?

— У цьому році ми перейшли на ведення електронних журналів. Вони доступні не тільки для вчителів, а й учнів та батьків. Зробили діти завдання — отримали оцінку і відповідно інформацію про рівень знань.

— Розкажіть, будь ласка, про особливості навчання учнів першого класу.

— У закладі навчалося 5 першокласників. Опікувалася ними вчителька початкових класів Лілія Кириленко. Для зацікавлення учнів вона використовувала ігрові методи навчання, що дозволило ефективно вчити їх різним наукам. Одна зі складових нової української школи — це навчання на засадах партнерства. Тут задіяні здобувачі освіти, їхні батьки і вчителі. Раніше, коли діти знаходилися в класі, до кожного підходив вчитель, показував, як тримати ручку, клав свою руку на дитячу, вчив обводити літери. Через екран це, звісно, зробити неможливо і вчитель покладається на підтримку батьків. Вони були зацікавлені в навчанні своїх дітей. Тож маємо добрий результат.

— Чи вплинуло дистанційне навчання на якість освіти?

— Як здобуваючи знання офлайн, так і під час дистанційного навчання, є діти зацікавлені, працьовиті, як от, наприклад, Ігор Бірюков, Діана Доля, Марія Новохатська, Валерія Семчук, Анастасія Булгакова, Олександр Булгаков, Іван Сілютін, Максим Махонін. Є менш відповідальні. Бувають випадки, коли деякі учні просто не хочуть підключатися до уроку, хоча для роботи мають усе необхідне. За сприяння Харківської обласної військової адміністрації діти були забезпечені відповідними девайсами для навчання — планшетами, ноутбуками, хромбуками. На початку навчального року кожен отримав від благодійного фонду «Право на захист» рюкзак із різноманітним шкільним приладдям. Це була підтримка дітей прифронтових територій, які знаходилися в окупації. Педагогічний колектив, безперечно, робить усе для того, аби дати якісні знання.

— Діти навчаються під постійні сигнали повітряної тривоги й разом з усіма переживають нелегкі часи. Чи знаходили вчителі хвилину, аби підтримати учнів?

— Так. Педагоги закладу на своїх уроках постійно приділяли увагу психологічній підтримці. Вони знаходили потрібні слова, щоб заспокоїти, надихнути на навчання, побажати успіху, впевнити, що перемога за Україною. Нині підтримки потребують і самі вчителі, бо відбувається професійне вигорання.

— Свято останнього дзвоника. Воно завжди проходило гучно і яскраво. Як зараз?

Минулого року, 24 травня, перед закінченням навчального року, ворожий шахед влучив у Площанський ліцей. Свято останнього дзвоника ми провели біля зруйнованої будівлі закладу. Цьогоріч, зглядаючись на безпекову ситуацію, масові заходи з нагоди закінчення освітнього процесу заборонені. Тож, користуючись нагодою, хотіла би подякувати згуртованому педагогічному колективу вчителів, майстрам своєї справи, серед яких Тетяна Нестерова — вчителька зарубіжної літератури, яка має відзнаку Президента України "Орден Княгині Ольги", Ольга Троян — вчителька української літератури, нагороджена Подякою голови Великобурлуцької селищної ради. Тривалий час профспілкову організацію закладу очолювала Тетяна Москаленко, яка чимало зробила для того, щоб згуртувати колектив, завжди надихала, підтримувала. Вона нагороджена нагрудним знаком ЦК Профспілки "Профспілковий лідер" працівників освіти та науки України. А також учням, батькам — усім, хто дружно працював, підтримував один одного заради нашого майбутнього.

Розмову вела

Людмила Склярова

Слідкуйте за нами в Facebook!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!

Навчання під обстрілами | Добрий вечір, ми з України #22