Врятувати дітей від війни, подбати про їхнє фізичне й ментальне здоров’я, забезпечити сталий освітній процес, створити прийнятні умови для проживання — це завдання не тільки батьків і рідних. Яку допомогу можуть надати родині психологи і волонтери і чому не варто відмовлятися від евакуації дітей із прифронтових громад, розбираємось у матеріалі.
Загиблий 11-річний хлопчик із Новоосинового, 6-річна дівчинка, що загинула разом із дідусем від обстрілу у Великому Бурлуці, братик і сестричка, які зазнали поранень у Малому Бурлуці. Від отриманих ран, не приходячи до свідомості дівчинка із цієї родини, на жаль, померла через тиждень, а хлопчик пережив важку ампутацію кінцівки і вже довгий час перебуває на реабілітації. 15-річна куп’янчанка, яка була травмована в жовтні минулого року, потрапивши під обстріл у районі цукрокомбінату, вже перенесла багато складних операцій, і процес реабілітації для неї ще не починався.
Ці жахливі історії залишаються в центрі уваги психологів, які намагаються підтримати родини. Та, як зазначають спеціалісти, сім’ям, які втратили дітей допомогти надзвичайно важко. А між тим, діти страждають від війни не тільки фізично. І значно правильніше надавати психологічну допомогу сім’ям, які погодилися на евакуацію і усвідомлюють ту небезпеку, на яку наражають своїх дітей, залишаючись із ними в прифронтових громадах.
Відхиленням від психологічної норми краще запобігти
Спілкуючись із населенням деокупованих населених пунктів, волонтери зазначають, що люди не вірять у те, що ситуація критична, і що, якщо вони виїдуть, то життя буде кращим для них і для їхніх дітей. Люди не впевнені, що зможуть жити не вдома, бо там є город, є господарство, є маломобільні родичі похилого віку. І це для них дуже важливо, бо це частина їхнього життя.
Робота психологів на місцях обстрілівФото: facebook.com/ProliskaKharkiv
"Люди хочуть залишатися у звичних для себе умовах. Бо, наприклад, мама-одиначка, працює в громаді, дитина дистанційно навчається, вони мають власне господарство, і виїхати з дому для них це дуже важкий крок, — зазначає психологиня ГО ГМ "Проліска" Тетяна Вукс. — Зазвичай, люди похилого віку відмовляються виїзджати, і тоді мама розривається між необхідністю вивезти дитину, чи залишитися піклуватися про батьків".
Громадська організація "Проліска" розпочала евакуацію людей із прифронтових громад Куп’янщини однією з перших. Уже третій рік працює в "Пролісці" пані Тетяна. У складі екстреної мобільної бригади психологиня виїжджає на місця обстрілів, то ж не з книжок знає проблеми людей, які потрапили у складні життєві ситуації.
"Понад рік тому ми їздили Ківшарівкою, селами Курилівської громади і вмовляли родини виїзджати, — говорить Тетяна Вукс. — Вивозили сім’ї з їхніми речами, доставляли евакуйованих на транзитний центр, і там вони отримували ще багато гуманітарної допомоги: і продуктову і не продуктову, і дитячу, від матраців та ковдр до іграшок".
Фото: facebook.com/nundesign
За свідченням психологині, наразі багато сімей із Куп’янщини проживають у гуртожитках міста Харкова. Соціальні служби спрямовують свої зусилля на те, щоб якомога краще організувати побут саме для родин із дітьми, сприяють тому, щоб сім’я жила в одній, або у двох кімнатах, розташованих поруч. Основною ж місією психологів є моральна підтримка дорослих і дітей, які змушені були прийняти важкі рішення для себе і своєї родини, допомогти їм адаптуватися в нових умовах.
Робота з діткамиФото: facebook.com/nundesign
"Коли психологічна допомога є кризовою, то люди йдуть на контакт, а коли вже трохи обжилися, то, на жаль, дистанціюються. І коли ми приїжджаємо в черговий раз, то підопічні зазвичай запитують, а що ви сьогодні привезли, тобто їх цікавлять більше матеріальні речі, — ділиться спостереженнями пані Тетяна. — Зазвичай люди самі не можуть зрозуміти, що їм необхідна допомога психолога, одні говорять мені це не потрібно, а інші просто починають пиячити. Тому, на жаль, дорослим важко помітити психологічні розлади й у своїх дітей. Більшість батьків вважають, що якщо дитина не б’ється головою об підлогу, то з нею все добре, але це не так. Багато діточок, з якими я особисто починала працювати, коли вони тільки виїхали, мали травматичні затримки розвитку мовлення. Дитина інтелектуально здорова, але не дуже гарно розмовляє, читає і спілкується. Страх від вибухів, постійна тривога, пережитий жах, нічні кошмари та недосипи, стають причинами того, що дитина має відхилення від психологічної норми".
Заняття з дівчинкоюФото: facebook.com/proliskamission
Тому в місцях компактного проживання, психологи гуманітарної місії "Проліска" проводять для дітей групові зустрічі, застосовуючи практики арт-терапії, різноманітних руханок, організовують ігри на вулиці. Крім того, у Харкові наявна велика кількість інших гуманітарних організацій, які працюють із дітьми, є навіть безоплатний дитячий садок в укритті, є багато ХАБів, куди можна повести дітей на додаткові заняття з арт-терапії чи на гуртки з танців, спортивні секції.
Заняття з дітьмиФото: facebook.com/proliskamission
Психологи зазначають, що в обласному центрі легше організувати освітній процес. Тут кращий мобільний зв’язок, є багато можливостей підключатися до мережі Wi-Fi, працюють інтернет-кафе, пункти незламності, хаби для ВПО, і це важливий фактор, якщо батьки приділяють належну увагу навчанню дітей.
"Гуманітарні місії розробляють і впроваджують багато програм, які спрямовані на соціалізацію дітей. Бо, якщо дитина залишається в прифронтовій громаді, і не спілкується з однолітками, вона втрачає навички соціалізації. І, на жаль, ми не можемо вмовити дорослих людей враховувати, що це важливо. Бо діти-це майбутнє. Люди живуть сьогоднішнім днем і це зрозуміло, але все ж таки дорослим людям треба думати й наперед, на майбутнє, бо це майбутнє стосується не лише певної родини, а і всієї держави", — констатує Тетяна Вукс.
Заняття з дітьмиФото: facebook.com/proliskamission
Обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб: юридичні аспекти
У крайніх випадках влада вдається до обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб. У березні 2023 року Урядом України затверджено механізм примусової евакуації дітей із територій, де відбуваються активні бойові дії. Порядок проведення евакуації передбачений Постановою КМУ від 30.10.2013 № 841. Однак до внесення в неї змін, батьки або законні опікуни могли підписати відмову від евакуації. Як наслідок, багато дітей залишалися під обстрілами, роками переховуючись у підвалах. Наразі відмова від евакуації дітей не допускається.
Передбачено, що дитина може бути евакуйована із зони бойових дій тільки у супроводі, хоча б, одного законного представника, яким є мати або батько, прийомні батьки, опікуни, батьки-вихователі, керівники навчальних закладів, установ охорони здоров’я, соціального захисту населення в ситуації, якщо дитина є сиротою. У разі відмови від евакуації самих батьків, дитину можуть передати комусь із родичів.
Евакуація з ХарківщиниФото: t.me/police_kh_region
За відмову від евакуації дитини, особи можуть бути притягнені до адміністративної та кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність застосовується відповідно до ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення — це штраф від 850 до 1700 грн. за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей;
До кримінальної відповідальності правоохоронці можуть вдатися відповідно до ст. 166 Кримінального кодексу України. За злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, — карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Водночас оголошуючи обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, влада має забезпечити людей тимчасовим житлом та допомогою в облаштуванні на новому місці.
Головне тримати контакт із волонтерами, психологами, соціальними працівниками та комендантами
Про побутові умови проживання евакуйованих із Куп’янщини розмовляємо з представником Координаційного гуманітарного центру (КГЦ) Олегом Івановим. За його інформацією розселенням людей займається Департамент соціального захисту населення ХОВА.
"Відразу після прибуття на пункт реєстрації, евакуйованим особам пропонують тимчасове житло в гуртожитках харківських вишів, — говорить керівник відділу евакуації Координаційного гуманітарного центру Олег Іванов. — На пункті реєстрації, людина може проживати декілька днів, поки не визначиться сама — залишитися в Харкові чи виїхати в інший регіон, наприклад до родичів. Якщо таких немає, але евакуйована родина боїться залишатися в Харкові й бажає покинути територію області, працівники соціальних служб допомагають із пошуком тимчасового житла в інших регіонах і побудовою маршруту виїзду".
Водночас волонтери констатують переваги того, щоб зупинитися в Харкові. По-перше — це надійне укриття — метро, яке цілодобово може стати прихистком у разі виникнення небезпеки від обстрілів. По-друге, велике місто більш швидко знайде ресурси для відновлення після блекаутів, перебоїв із водопостачанням, продовольчим забезпеченням чи транспортним сполученням. По-третє, в обласному центрі є більше можливостей залишатися на зв’язку через велику кількість оснащених пунктів незламності, ХАБів для ВПО, інтернет-кафе. І, нарешті, тісна співпраця обласної влади з волонтерськими організаціями здатна забезпечити прийнятні умови для тимчасового проживання евакуйованих осіб.
Евакуація з населених пунктів Харківської областіФото: t.me/police_kh_region
"Особлива увага приділяється сім’ям із дітьми. Для їхнього тимчасового проживання пропонуються кімнати блочного типу в гуртожитках навчальних закладів, — розповідає Олег Іванов. — Таке житло має свіжий ремонт, воно забезпечене новими меблями. Люди зазвичай найбільше довіряють інформації від знайомих, і зупиняються в тих гуртожитках, де вже розмістилися їхні родичі чи односельці. То ж у гуртожитку, де проживає більшість жителів Куп’янського району, у блоці є 4 кімнати, душ, бойлер, 2 туалети. Евакуйовані можуть скористатися кухнею для приготування їжі, холодильником, пральною машиною-автомат. Усі питання побутового характеру можна вирішити з комендантом гуртожитку".
Евакуація з ХарківщиниФото: t.me/police_kh_region
За інформацією Олега Іванова в місцях тимчасового проживання родин із дітьми створені всі умови для дистанційного навчання учнів та учениць, у їхньому користуванні є стабільний інтернет. У разі попереднього замовлення, волонтери можуть забезпечити дитину канцелярським приладдям, технікою – ноутбуками чи планшетами для навчання. Головне, повідомляти про свої потреби волонтерів, психологів та представників соціальних служб.
Ольга ПОЛТАВЕЦЬ
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
