Вода - основа життя – і це беззаперечний факт. Особливу її цінність відчули люди, які пережили окупацію. Саме тому в Шевченківській громаді намітили декілька альтернативних напрямків відновлення водопостачання, серед яких - ремонт колодязів. Про забезпечення населення питною водою, як один з головних напрямків роботи адміністрації упродовж 2024 року розмовляємо з начальником Шевченківської СВА Сергієм Старіковим.
В населених пунктах Шевченківщини налічується близько 350 колодязів. Всі вони обліковуються на балансі відділу житлово-комунального господарства Шевченківської селищної ради.
Пошкоджений колодязьФото: facebook.com/Сергій Старіков
"Звичайно, відремонтувати таку кількість колодязів за рік неможливо, тому перед старостами поставлено завдання зібрати та надати інформацію про ті, які використовуються найбільшою кількістю людей", — говорить Сергій Старіков.
Однак для того, щоб за сезон охопити ремонтом якомога більше колодязів, громада спланувала ряд невідкладних заходів. Тут готові залучити трьох суб’єктів виконання робіт. По-перше, бригаду з благоустрою селищної ради.
По-друге - працівників з благоустрою, які працюють в селах. По-третє, ремонтні роботи зможуть виконувати місцеві активісти. Вони отримають матеріали для ремонту, які будуть придбані за кошти місцевого бюджету та благодійних фондів.
Колодязі на території Шевченківської громади, які потребуть ремонтуФото: facebook.com/Сергій Старіков
"Вже проведено перемовини з чотирма-пятьма з них, зокрема з благодійними організаціями "Схід-SOS", "Солідаріс", "МОМ", "УВКБ". Представники однієї з них на днях готовий приїхати і розглянути для початку ремонт п’яти колодязів. Хочу запропонувати їм в першу чергу Шевченкове, як найбільш густонаселений пункт", — зазначає очільник громади.
За інформацією Сергія Старікова, окрім ремонту кілець і зовнішнього оздоблення передбачається доочистка тих колодязів, які цього потребують.
Ремонтні роботи колодязів Фото: facebook.com/Сергій Старіков
Серед напрямків покращення водопостачання населення – є ремонт мереж центрального водогону в Шевченковому та облаштування криниці в Борівському. 1,5 км. труб громада отримала від благодійників для заміни найбільш зношених ділянок на водогоні селища.
"В селі Борівське, яке потерпає від неналежного водопостачання, на П’ятому відділенні облаштовується криниця", — каже начальник Шевченківської СВА.
В цих же населених пунктах (Шевченкове і Борівське) громада запланувала пілотний проєкт для забезпечення населення питною водою належної якості. За кошти місцевого бюджету та благодійників передбачено придбання та встановлення станцій для очистки води.
"Встановлення таких станцій дасть можливість покращити якість водогінної води, зробити її більш придатною для пиття та приготування їжі, вартість її буде нижчою, ніж тієї, яку люди купують зараз з автоцистерн, — зазначає Сергій Старіков. — Проте основою цієї роботи з покращення водопостачання будуть все-таки колодязі. Адже централізованим водопостачанням забезпечено незначну кількість населених пунктів, а при виході з ладу систем енергозабезпечення вони залишаться єдиним джерелом водопостачання."
Тому в громаді паралельно розпочали роботу з дезінфекції води в питних колодязях.
Начальник Шевченківської СВА згадує свої спостереження, коли за часів окупації, в умовах тривалої відсутності світла, колодязі вибиралися до землі. Сумним досвідом видобутку води в окупації діляться й інші жителі Куп’янського району.
"Нам пощастило тільки тому, що весна 2022 року була дощовою, — говорить жителька Куп’янська Людмила. — І це добре, що я живу в приватному будинку. Тара для води стояла під кожним водостоком де дощ міг налити води. Звичайно, для приготування їжі та пиття ми її не використовували, а лише для господарських потреб".
Жителям багатоквартирних будинків доводилося ще й вирушати по місту в пошуках джерела води, бо зв’язок не працював і комунікації не було. Не те, що оголошення, навіть рідні не могли підказати, де можна було б набрати води.
"Добре, що на роботу не треба було поспішати, бо в черзі за водою із свердловин, до яких інколи підключали генератори, можна було вистояти цілий день", — згадує водій Микола.
"Водночас йди по воду треба було майже всією родиною, бо її потрібно було багато", — додає його дружина Валентина.
"Через відсутність електроенергії впродовж декількох тижнів, не працювали холодильники і морозильні камери. Запаси м’яса псувалися, його необхідно було терміново приготувати, зробити закрутки. А це знову ж таки необхідність води для миття посуду".
Жителька Піщаного Світлана говорить, що бутильованою водою їхня родини встигла запастися, а от на худобу важко було дивитися.
"Тому виручав дощ, а як який день його не було, то ми поглядали на небо, з проханням зглянутися на грішне людство".
Переселенець з Донеччини Володимир виїхав з рідного дому ще в 2015 році. Оселившись на Куп’янщині, встиг, як йому здавалося, зробити своє нове житло повністю автономним. Навіть, власний генератор був у господарстві.
"Однак через закриття АЗС не знайшов пального, щоб його заправити. Води із свердловини дістати так і не вдалося", - каже господар.
Наталя з сином, майже впродовж всього часу окупації ходили по воду до криниці. Та коли, вже почалося звільнення їхнього села, на луках родина потрапила під шалений обстріл .
"Я лежала в траві, і молила Бога, щоб якомога скоріше все це закінчилося. В одну мить житя промайнуло перед очима, і я подумала, навіщо мені ця вода, щоб так ризикувати, та ще й з дитиною", — зі сльозами на очах розповідає господиня.
На щастя, того разу все обійшлося, та жінка й надалі живе зі страшними спогадами, пов’язаними із криницею.
"Та й на луки навряд чи скоро зможемо піти, страшно уявити наскільки замінованими можуть бути обидва береги нашого Оскола", — розмірковує Наталя.
Люди ж які долучилися до опитування, проведеного нашою редакцією стосовно проблем з водопостачанням у деокупованих громадах вказують що проблем дійсно багато, однак більшість з них зауважують, що всі їх можна пережити, аби настало мирне життя, а тоді більшість питань вирішиться автоматично.
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
