Залучити фінансування для розвитку приватного бізнесу можна через Регіональний фонд підтримки підприємництва. Його відділення працюють у більшості областей України. Грантові кошти на розвиток власної справи надаються і за державними програмами, які реалізовуються через Центр зайнятості. Звертатися за стартовим капіталом можна одночасно в обидві державні структури, однак запорукою успіху буде добре прописаний бізнес-план. Як його писати, які ідеї для бізнесу варто генерувати та як їх впроваджувати в життя розповідає куп’янчанка Марина Коцюра, яка наразі працює головною експерткою — аналітиком у Регіональному фонді підтримки підприємництва в Кіровоградській області.
У чому суть?
Пані Марина стверджує, що наразі держава надає дуже вагому підтримку людям, які вимушено покинули своє житло й роботу через окупацію та воєнну агресію росії.
"ВПО мають купу можливостей. Перше — навчання, друге — працевлаштування через центри зайнятості, третє — вони можуть стати підприємцями. Крім того, у роботодавців є зацікавленість у працевлаштуванні ВПО, бо центр зайнятості відшкодовує їм зарплату внутрішньо переміщених осіб", — зазначає Марина Валентинівна.
Семінар про фінансову допомогу на розвиток та започаткування власної справи, урядові грантові програми та молодіжне підприємництвоФото: facebook.com/marina.kotsyura
Більшість кроків Марина Коцюра спробувала на власному досвіді, бо сама є вимушено переміщеною особою, а працюючи в Регіональному фонді підтримки підприємництва в Кіровоградській області, опікується саме підприємцями та допомагає їм зі складанням бізнес-планів.
"Дуже реально отримати кошти за державними програмами "Власна справа" й "Бізнес для ветеранів та їхніх дружин". На моїй пам’яті, а я працюю майже рік, у Кропивницькому за цими програмами отримали фінансування 10 осіб. Починати ж треба з гарно прописаного бізнес-плану. Зараз вже є волонтерські або громадські організації, які допомагають розробити документацію. Фінансуванням за державними ініціативами можуть скористатися не тільки нові підприємці, а ті люди, які мали свій бізнес у містах постійного проживання і змушені були покинути його", — розповідає експертка-аналітик.
"Регіональний фонд підтримки підприємництва надає кредити на поворотній і безповоротній основі на відкриття власного бізнесу. Але якщо за державними програмами гроші повертати не потрібно — вони повертаються в бюджет у вигляді податків, які підприємець оплачує в бюджет за працевлаштованих осіб упродовж трьох років, то РФПП на три роки надає безвідсотковий кредит. Ті, хто вперше відкриває власну справу може отримати не більш ніж 100 тисяч гривень. Гроші виплачуються частинами, близько трьох тисяч на місяць. Ця допомога безвідсоткова, але поворотна", — презентує робочий досвід Марина Валентинівна.
Марина Коцюра радить скористатися обома можливостями одночасно. Підприємці можуть подати пакет документів у Центр зайнятості на державну програму, після відкриття підприємництва працевлаштувати відповідну кількість осіб, та отримати ще гроші від РФПП. Обов’язковою умовою надання безвітсоткового кредиту від регіонального фонду є створення не менше ніж двох робочих місць.
"За державною програмою "Власна справа" 250 тисяч гривень дають за умови створення двох нових робочих місць, й 150 тисяч гривень при працевлаштуванні однієї особи", — зазначає експертка.
Звичайно ж, сам заявник або заявниця мають бачити перспективу, як далі організовувати бізнес, щоб продовжувати його й після закриття фінансування.
"Треба чітко уявляти чим ти будеш займатися, бо на етапі затвердження бізнес-плану буде співбесіда з фахівцями Центру зайнятості. Якщо ж людина не має досвіду підприємницької діяльності, але хоче запровадити власний бізнес, то про це також можна повідомити в ЦЗ — вони направлять на курси. Там же можна скористатися і ваучером на навчання, за яким на кожного бажаючого дають по 26800 гривень".
На основі бізнес-плану та фінансових розрахунків, наглядова рада Регіонального фонду підтримки підприємництва приймає рішення про фінансування.
"Проєкт розглядається на конкурсній основі за критеріями оцінювання. Надалі ми моніторимо створення робочих місць і сплату податків, — зазначає пані Марина й зауважує:
— Якщо в бізнес-плані є ВПО, як засновни/к/ця, або, якщо підприємство буде працевлаштовувати ВПО, чи надавати послуги вимушено-переміщеним особам, то такий проєкт відразу стає соціально-значимим. Я була консультантом за проєктом, де заявник розрахував створення хостелу для ВПО і він виграв. Це була дуже велика соціальна значимість і для державних грантів і для Регіонального фонду підтримки підприємництва".
Серед заявників були і ВПО, які розрахували відкриття стоматологічного кабінету в громаді, куди переїхали після повномасштабного вторгнення. Їхній проєкт також отримав позитивну відповідь.
"ВПО це не пільга в прийнятті остаточного рішення, але це точно буде плюс, бо людина, втративши все, не склала руки, а йде далі, впроваджує щось нове і працює задля розвитку", — підсумовує представниця РФПП.
Що було раніше?
За підтримки Національної Асоціації Медіа Бізнесу Куп’янськ.City реалізовує проєкт, що покликаний допомогти землякам — ВПО знайти роботу в різних регіонах України. Крім актуальної інформації про наявні вакансії в регіонах України, ми намагаємось підібрати для читачів історії земляків, які надихають йти далі і не зупинятися на досягнутому. Слідкуйте щоденними публікаціями на наших фейсбук сторінках — Вісник Куп’янщини та Куп’янськ.City.
Ольга Полтавець
"Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) "Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни". Цей проект реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. ЇЇ зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО".
Слідкуйте за нами в Facebook!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто і район!
