Жителька Колісниківки зателефонувала до редакції з проханням вирішити наболіле питання. Однак радість почути одна одну затьмарила всі пережиті жахи, відсунула проблеми на другий план. Головне, що всі живі, впевнені в ЗСУ та мають бажання все відбудувати.
Тож між рядків розмовляємо про те, чим сьогодні живе Колісниківка, що роблять селяни та які проблеми доводиться вирішувати людям.
Допоможіть відновити соціальні виплати
Надзвичайно приємний дзвінок надійшов до редакції. Після 10 місяців відсутності в мобільній мережі постійна читачка газети "Вісник Куп'янщини" Лілія Іванівна зателефонувала з Колісниківки. Спочатку в словах жінки відчулася невпевненість, потім обережне запитання: "А чому вас немає в редакції?" І нарешті неймовірна радість від того, що ми продовжуємо працювати дистанційно.
"Ой, як добре що ви працюєте. Тоді як завжди зможете мені допомогти!"- тут вже впевненість, бо добре знайома читачка не звикла впадати у відчай. Бойовий дух жінки не зламали війна й окупація. Сльози в її голосі бринять лише тоді, коли розповідає про дітей та онуків. Саме заради них вона і звернулася за допомогою.
Лілія Іванівна є опікуном над двома дітьми. Дорослий син має інвалідність, а дванадцятирічна дівчинка росте і потребує більшої уваги. В останній раз жінка отримувала опікунські виплати на дітей 10 лютого через Укрпошту. Почувши від сусідів, що вони вже отримують пенсію в банку, вирішила й вона спробувати відновити соціальні виплати та отримати готівку.
"Винайняла авто і за 2 тис.грн з'їздила в Шевченково - там найближче відділення Ощадбанку. Вистояла чергу і отримала відповідь: ми не маємо даних про ваші виплати - оновіть документи в органах місцевої влади. Тож повернулась ні з чим", - розповідає жінка.
"До кого звернутися не знаю - голова громади втік, староста села втік, нових очільників ще не призначили. Сільрада й та стоїть без вікон, без дверей. Знову винаймати авто, щоб їхати до райцентру чи в Шевченкове, ніяких грошей не вистачить. Допоможіть!"
Годує військових і планує відновлювати рідну школу
Як з'ясувалося в подальшій розмові, допомагає жінка й сама, і не тільки своїм дітям. Домашніми стравами Лілія Іванівна пригощає українських військових, що заходять в село. Дочка допомагає в приготуванні їжі.
Ціле літо жінка поралася на городі. Говорить є свої овочі - цибульки й картопельки вдосталь. Зазначає, що якщо і були б гроші, купити ніде. Єдиний магазин в селі закрили правоохоронці - там в обхід законодавства продавали алкогольні напої.
"Це ж добре, що в такий важкий рік ще й вдалося вигодувати 75 гусаків. Я завжди знала, що ЗСУ звільнять Куп'янщину. А в мене буде чим зустрічати наших визволителів. Тим більше, що виїжджати я не збиралася. Тут у мене рідний дім, город, господарство. Куди я поїду? Біля мене й діти залишились", - розповідає Лілія Іванівна.
"Кума моя, директорка школи, виїхала, бо їй пропонували співпрацювати з окупантами, а вона не погодилась. Тож годую і її собаку. Вже після деокупації, подруга поверталася в село, пішли поплакали з нею біля пошкодженої школи. Однак домовились, що як все скінчиться, вона повернеться в Колісниківку - будемо разом відбудовувати школу".
Лілія Іванівна говорить, що наразі повертатися ще зарано. На околицях села йдуть бої, гуготить артилерія. Але місцеві звикли, для них головне, що це наше ЗСУ звільняє рідну землю.
"Сидіти під російськими обстрілами було значно страшніше. Прилітало в будинки і по цивільній інфраструктурі. Один з осколків зруйнував сарай на подвір'ї", - згадує мешканка Колісниківки.
Осколком поранило ногу і Лілії Іванівні. Через цукровий діабет рана гоїться дуже повільно, потребує лікування.
"Харчі волонтери завозять, а от з ліками є проблема, їх не вистачає, - зазначає жінка. - А тепер, ще й звертатися не знаю до кого, бо в селі немає влади".
Як надалі організувати побут чи де отримати соціальні виплати?
Спробуємо ми допомогти нашій постійній читачці. Можливо компетентна відповідь від районної влади зможе допомогти вирішити проблеми ще й її землякам. Адже в деокупованих населених пунктах Куп'янського району жителі мають чимало запитань, щодо того, як надалі організувати побут чи де отримати соціальні виплати?
Будемо разом шукати відповіді: є досвід поділіться, є запитання - напишіть. Актуальна електронна адреса у нас незмінна [email protected].
